Обрядовые песни



Украинские обрядовые песни


Как и любая народная песня, обрядовая не имеет авторов. Обычно эти песни имеют языческие корни, растущие со времен Киевской Руси. Древние славяне верили, что все в этом мире имеет душу, а мир населен духами и различными мифическими созданиями. Обрядовая песня была призвана повлиять на духов – задобрить их, чтобы урожай «не побили», или даже, чтобы помогли в каких-то начинаниях или повседневных делах. Эти песни тесно привязаны не только к быту, но и к календарю.



В зависимости от поры года люди исполняли так называемые «маївки», «веснянки» и «гаївки» (весенний цикл), на Ивана Купала исполнялись «купальские» песни, на Троицу и «Зелені свята» - «русальні пісні». С конца лета и до середины осени над полями летали «жниварські пісні» - в них люди благодарили землю за богатый урожай, восхваляли труд хлебоделов, радовались окончанию «жнив», т.е. жатвы. А зимой, во время солнцестояния, народ водил хороводы вокруг костров и пел так называемые «сонцесяйні пісні» как радость наступившему новому году.



Со временем христианство вытеснило язычество в чистом его виде – так появилось православие. Прежние обрядовые песни изменялись, дополнялись, редко когда оставаясь в прежнем виде – старые божества получали имена новых Святых, но вот сказочные создания никуда не делись. В украинской песне все еще живут лешие, русалки, мавки, домовые и другие создания лесов, рек, озер, домов и полей. С приходом христианства новый год стал отмечаться в ночь на 1 января (14 по старому стилю). Появились «щедрівки», а на Рождество (7 января) люди начали петь «колядки». Кроме того, некоторые обряды носили «межсезонный» характер. Например, т.н. «царинні пісні» («царина» означает «край села, поле за селом»). Обряды выполнялись как весной, так и летом: для оберега от сил природы, нечисти, болезней и горя полей, водоемов, пасек, домов и даже целых сел. Такие обряды обычно выполнялись рано утром. Не менее популярны и песни на Масленицу, которую так же зовут «Масниця», «Сирна неділя», «Масляна», «Колодій» и т.д. Масленица длилась семь дней, и каждый день был мини-праздником – со своими песнями, обрядами и блюдами. Заканчивалась Масленица православным праздником Прощеное воскресенье.




Украинские обрядовые песни условно делятся на песни зимнего, весеннего и летнего циклов. Зимние песни чаще всего завязаны на пожелании счастья и здоровья в новом году, восславляют труд хлебоделов и слабо изменись, хоть и перенеслись во времени на несколько месяцев раньше. Весенний цикл начинается в марте и длится до конца весенних полевых работ. В цикл включены «веснянки» и хороводные игры. К ним условно причисляют и русальные песни (их время конец весны – начало лета), в которых воспевались красоты природы на фоне быта и обычаев. Украинские «веснянки» имеют и другие названия: «гагілки», «лаголайка», «магілки», «ягілки», «риндзівки», «галанівки» и т.д. В них славяне пели о красотах этой поры года и «на словах» готовились к весенним полевым работам. Кроме того, предки украинцев верили: песня помогает природе проснуться и засиять новой жизнью. Летний цикл начинается с праздника Ивана Купала, и песни на этот праздник практически не изменились за сотни лет! Сюжет этих праздничных песен чаще всего про любовь, либо юмористический, сатирический: девушки высмеивают в песне парней, а парни – девушек. «Купальскі пісні» исполняются в ночь с 6 на 7 июля.



Примеры песен:
- колядки, щедривки;
- песни на Масленицу;
- веснянки;
- гаивки;
- русальные песни;
- царинные песни;
- купальские песни;
- гребовицкие песни;
- жатвенные песни;
- свадебные песни.


Колядки и щедривки (песни, которые поются на Новый год, Иордан, Рождество). К началу.


Нова радість стала
Нова радість стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.

Де Христос Родився,
З Діви воплотився,
Як чоловік пеленами
Убого повився.

Перед тим Дитятком
Пастушки з ягнятком
На колінця упадають,
Христа Бога вихваляють.

Просимо тя, Царю,
Небесний Владарю:
“Даруй літа щасливії
Сього дому Господарю!”

Просимо тя, Царю,
Просимо ті нині:
“Даруй волю, щастя й долю
Нашій неньці – Україні!”


На небі зірка
На небі зірка ясна засяла
І любим світлом сіяє.
Хвиля спасення нам завитала
B Бог в Вифлеємі раждаєсь.

Щоб землю з небом
В одно злучити
Христос родився, славіте,
Христос родився, славіте!


Бог предвічний
Бог предвічний народився,
Прийшов десь із небес,
Аби спас люд свій весь
І утішився.

В Вифлеємі народився
Месія Христос наш,
І пан наш, для всіх нас
Нам народився!

Ознаймив’се Ангел Божий
Наперед пастирям,
А вчера звіздарям
І земним звірям.

Діва сина як зродила,
Де Христа Невіста
Зродила Пречиста
Там звіздар стала.

А три царі несуть дари
До Віфлеєм – міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила.

Ви, три царі, де ідете?
І демо в Віфлеєм
З желанням, з спокоєм
І повернемся.

Іншим путем повернули,
До царя Ірода І його города
Не заходили.

Йосифові Ангел мовив:
“Малую Дитину,
І Матір невинну
Нехай хоронить”.

Слава Богу! – заспіваймо
Честь Сину Божому
І пану нашому! –
Поклін віддаймо!


Добрий вечір тобі
Добрий вечір тобі,
Пане – господарю.

Приспів:
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застилайте столи
Да все килимами.

Приспів:
Та кладіть калачі
З ярої пшениці.

Приспів:
Та будуть до тебе
Три празники в гості.

Приспів:
Ой, перший же празник, -
Святеє Божество.

Приспів:
А другий же празник, -
Свято Василя.

Приспів:
А третій же празник,-
Святе Водохреща.


Небо і земля нині торжествують
Небо і земля (2)
нині торжествують,
Ангели, люди (2)
весело празнують:

Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царя вітають,
Поклін віддають, пастирі грають,
“Чудо, чудо!” - повідають!

Во Вифлеємі (2)
весела новина:
Пречиста Діва (2)
породила Сина!

Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царя вітають,
Поклін віддають, пастирі грають,
“Чудо, чудо!” - повідають!

Слово Отчеє (2)
взяло на ся тіло:
В темностях земних (2)
Сонце засвітило.

Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царя вітають,
Поклін віддають, пастирі грають,
“Чудо, чудо!” - повідають!

Ангели служать (2)
своєму Королю,
І во вертепі (2)
творять його волю.

Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царя вітають,
Поклін віддають, пастирі грають,
“Чудо, чудо!” - повідають!

Тріє царі (2)
зі сходу приходять,
Ладан і смирну, (2)
золото приносять,

Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царя вітають,
Поклін віддають, пастирі грають,
“Чудо, чудо!” - повідають!

Царю і Богу (2)
теє офірують,
Пастирі людям (2)
все розповідають.

Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царя вітають,
Поклін віддають, пастирі грають,
“Чудо, чудо!” - повідають!

І ми рожденну (2)
Богу поклін даймо,
“Слава во вишних” (2)
Йому заспіваймо.

Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царя вітають,
Поклін віддають, пастирі грають,
“Чудо, чудо!” - повідають!


Щедрик, щедрик, щедрівочка
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
-Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші,то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.


Ой чи є, чи нема пан господар вдома
Ой чи є, чи нема пан господар дома?
Щедрий вечір, добрий вечір, пан господар дома.
Ой нема, ой нема, та й поїхав до млина.
Щедрий вечір, добрий вечір, та й поїхав до млина.
Та й муки спетлювать, меду-пива купувать.
Щедрий вечір, добрий вечір, меду-пива купувать.
Меду-пива купувать, щедрівників частувать.
Щедрий вечір, добрий вечір, щедрівників частувать.


Павочка ходить
Павочка ходить,
Пір’ячко губить.
Щедрий вечір добрим людям!
За нею ходить
Красна дівонька
Щедрий вечір добрим людям!
Пір’я збирає
В рукав ховає.
Щедрий вечір добрим людям!
З рукава бере,
На лавку кладе.
Щедрий вечір добрим людям!
З лавоньки бере,
Віночки плете.
Щедрий вечір добрим людям!
А звивши вінок,
Понесла в танок.
Щедрий вечір добрим людям!


Стоїть явір зелененький
Стоїть явір зелененький,
Рано, рано, Син Божий, Марія.
А в тім яворі райські бджоли.
Рано, рано, Син Божий, Марія.
Попід корінням чорнії бобри.
Рано, рано, Син Божий, Марія.
А на вершку яснії соколи.
Рано, рано, Син Божий, Марія.
Чорнії бобри та на шубоньку.
Рано, рано, Син Божий, Марія.
Райські бджолоньки на свічечку.
Рано, рано, Син Божий, Марія.
Ясні соколи на врішочку,
Рано, рано, Син Божий, Марія.


Сійся, родися!
Варіант 1:
Сійся-родися
Жито-пшениця,
Всяка пашниця.
Коноплі під стелю
І лен по коліна!
Щоб у Вас ніколи голова не боліла,
Щоб була у Вас завжди радість і втіxа.
Щоб Ваша хата не знала лиxа.
Xай добро і щастя Вас не минає,
Щедрість і ласка всіx звеселяє!

Варіант 2:
Сійся-родися
Жито-пшениця,
Всяка пашниця.
Зверху колосиста
Зі споду корениста.
Будьте зі святом здорові,
З Новим Роком!

Варіант 3:
Сійся родися
Жито-пшениця!
На щастя,
На здоров’я,
На цей Новий Рік!
Щоб Вам вродилося, як торік.
Коноплі до стелі,
Щоб було дома весело.
Льон по коліна,
Щоб у Вас голова не боліла!


-\\-
Щедрик-ведрик,
Дайте вареник!
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски.
Іще мало -
Дайте сало.
А іще не вся -
Дайте порося!


-\\-
Щедрик добрий,
Я не згірший,
Дайте млинця,
Котрий більший!
Що щедрушка,
То пампушка,
Що й щедреник,
То й вареник.


-\\-
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я.
А пан, як господар.
Господиня, як калина.
А діточки, як квіточки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!


-\\-
Щедрик-ведрик,
Дай вареник,
Щедрик-ведрик,
Сивий веприк.
Із колосочка -
Жита мисочка,
Із снопочка -
Ціла бочка.
Мені — млинець,
Грудочка кашки,
Пару яєць.


-\\-
У нашій криниці
Плавають синиці.
А ви, молодиці,
Печіть паляниці,
З печі виймайте,
Нам по пиріжку дайте.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А за сим словом будь же нам здоров,
Можний паноньку, господареньку,
Не сам з собою, з господинею,
З господинею та й з діточками.
Віншуємо ж тя щастям, здоров’ям,
Щастям, здоров’ям та й новим роком,
А й новим роком та й довгим віком!


-\\-
Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!


-\\-
Я малий пахолок
Родився у вівторок,
Хрестився в четвер,
Знаю як тепер.
У середу рано
До школи оддано…
Я іду та й плачу,
Стежечки не бачу,
Очиці протираю -
Зі святом вітаю!


-\\-
У нашій криниці
Плавають синиці.
А ви, молодиці,
Печіть паляниці,
З печі виймайте,
Нам по пиріжку дайте.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А за сим словом будь же нам здоров,
Можний паноньку, господареньку,
Не сам з собою, з господинею,
З господинею та й з діточками.
Вінчуємо ж тя щастям, здоров’ям,
Щастям, здоров’ям та й новим роком,
А й новим роком та й довгим віком!


-\\-
Ми щедруєм і співаєм під вікном.
Щастя, долі вам бажаєм всім гуртом.
Хай квітують ваші ниви золоті,
Щоб життя було щасливе в майбутті.


-\\-
Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!


-\\-
Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб ліпше вродило,
Ніж торік!
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоби діти всі здорові,
Їсти кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха,
А нам грошей хоч півміха!


Песни на Масленицу. К началу.


-\\-
Ой дорослі і малята
Ой ви хлопці і дівчата
Вас ми раді привітати,
Добре пісню проспівати.
Всіх запрошуе на свято
І широка і багата

Приспів:
Масляна-4р.

А вже, скоро в нас весна,
Наче квітка чарівна,
Вже не довго до тепла
До Петра і до Павла
Великодень, добрий час
Поспішає вже до нас.
А сьогодні грай гуде
Щіра масляна іде.


-\\-
Молодії молодиці,
завтра свято у нас,
Ховайтеся у соломі,
а ми найдемо вас.
Молодії молодиці,
щось я вам і скажу:
Наваріть вареничків,
а я сиру принесу.
Молодії молодиці,
порятуйте мене,
На полиці паляниці,
нагодуйте мене!


-\\-
Я прощаю сьогодні, прощаю тепер.
Тих, хто бачив, але все ж обійшов.
Хто боявся стукати в зачинені двері,
Хто у відкриті двері не увійшов.

Хто себе не знайшов, хто інших не шукав.
Тих, хто буде шукати безуспішно.
Тих, хто знову не зрозуміє, хто навмисно штовхав,
Хто сміятися почне невтішно.

Я прощаю і тих, хто мене не пробачить.
Відпускаю вас, будьте певні.
Тих прощаю, хто мені ні за що помститься,
Були б доводи ваші гідні.

Я прощаю будь-якого, і з цим за вас,
Я молюся на Яву і уві сні.


-\\-
Як на масляній,
З печі млинці летіли!
З запалу, з жару, з печі,
Всі рум’яні, гарячі!
Масляна, частуй!
Всім мленців подавай.
З запалу, з жару – розбирайте!
Похвалити не забувайте.


-\\-
Ой, Масляна, простягнися!
Ти за дуб, за колоду зачепився!
Ой, сказали – нашій Масляній
Сім літ,
А всього у Масляниці
Сім днів.
Ой, Масляна-обманщиця!
Обдурила, провела,
Нагулятися не дала!


Веснянки. К началу.


-\\-
А в довгої лози
Пасли хлопці кози,
А дівчата козенята
Та й померзли в ноженята.
А в довгої лози
Та й скакали в терен кози.
То угору, то в долину,
То у рожу, то в калину.
То у рожу темнесеньку,
То в калину червонесеньку.
Ой ви, дівки гожі,
Та кидайте тії кози,
В кривім танці походжаймо
Та ніженьки зігріваймо.


Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?
Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?
Зимувала у садочку, на колочку пряла.
Пряла на колочку горобцю на сорочку.
Що виведу нитку – горобцю на свитку,
Що виведу другу – горобцю на пугу,
Що позоставались кінці – горобцю на штанці.


Десь тут була подоляночка
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала,
До землі припала,
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
- Устань, устань, подоляночко,
Устань, устань, молодесенька,
Умий личко так, як скляночку,
Утрись, утрись шовковим рушником,
Та візьмися в боки,
Покажи нам скоки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.


Ой весно, весно, днем красна
Ой весно, весно, днем красна,
Що ж ти нам, весно, принесла?
Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Вам, дівчатка, – по віночку
З хрещатого барвіночку.
Парубонькам – по кийочку,
А бабусям – по ціпочку.
Парубкам – товар гонити,
Бабусям – внучат глядіти.


Благослови, мати
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимонька в візочку,
Літечко в човничку.


Що ж ти нам, весна, принесла?
Що ж ти нам, весна, принесла?
Та принесла я вам літечко,
Щоб родилося житечко
Ще й червонії квіточки,
Щоб, квітчалися дівочки.
Пісеньки співали,
В решето складали,
Повісили решето на вербі;
Як налинули лебеді
Та звалили решето додолу, —
Час вам, дівчата, додому,
Мішайте свиням полову.
А ви, хлоп'ята, за нами,
Їжте полову з свинями,
А ви, дівчата, — калачі,
Щоб любили вас паничі.


Травка-веснянка
Травко-муравко,
Стелись на галявку,
На стежку до броду,
На стежку до хати,
Де ходить по воду
Іванкова мати.

Травко-ласкавко,
Стелись аж до ґанку.
— Ми будем з тобою,-
Матуся сказала. —
Покропим водою,
Щоб ти не зів'яла.

Травко-веснянко,
Стелись на полянку,
На згір'я шовкові,
На луки під гаєм,
На землю в обнові,
Де ми виростаєм.


Голубка
Ми Голубку ізловили,
Всі довкола обступили:
"Ти Голубко чого тужиш
Вибирай си кого любиш!"

Летів Голуб попід хмари,
Шукаючи собі пари.
"Ти, Голубе, не жартуй же,
Кого любиш поцілуй же!"

Цвіток до цвіточка,
Листок до листочка,
Мусить від нас вийти,
Одна паняночка хай іде.

Цвіток до цвіточка,
Листок до листочка,
Мусить від нас вийти,
Один парубочок хай іде.


Плету, плету лісочку
Плету, плету лісочку
Ситом, решетом;
Горе моє,
Зіллячко пїдзелене.

Ой так, так сіють мак
І морковку, пастернак,
Огірки-жовтяки,

Старайтеся, парубки.
От вам лихо, не дівки,

В нас гірочки зелененькії,
І в нас дівочки молоденькії.

Ой так, так сіють мак
І морковку, пастернак,—

Розплітаю лісочку
Ситом, решетом;
Горе моє,
Зіллячко пїдзелене.


Шум
Ой, нумо, нумо, заплетемо шума,
Шума заплетемо, гуляти підемо.
Ой, шум ходить, по воді бродить,
А шумиха рибу ловить.

Що наловила — все зварила,
В гості громаду запросила.
Громада чекає, а шума немає.
Де же це він, справді, досі блукає?

Шум по дорозі зайця злякався,
Зайця злякався, в кропиву сховався.
В кропиву сховався, бороною вкрився,
Бороною вкрився, щоб не пожалився.

Одне лихо — борона колюча,
Друге лихо — кропива жалюча,
Третє лихо — громада чекає,
Громада чекає, а шума немає.


А в Кривого Танця
А в Кривого Танця
Та не виведем Кінця!
Треба Єго та й виводити,
Лад Йому та й наводити.

Ой Вулиця та й Широкая,
Чого Трава невисокая?
Бо Парубки та й істоптали
Великими та й Ножищами,

Великими та й Ножищами,
Подертими Постолищами!
Ой Вулиця та Вузенькая,
Чого Трава Зелененькая?

Бо Дівоньки та й істоптали
Маленькими Ноженьками,
Маленькими Ноженьками,
Червоними та Чобітками.
Червоними та Чобітками,
Золотими та Підківками.


Гаивки. К началу.


Вербовая дощечка
Вербовая дощечка, дощечка, дощечка,
По ній ходить Насточка, Насточка, Насточка.
Де ти, Насте, бувала, бувала, бувала,
Як діброва палала, палала, палала?
Решетом воду носила, носила, носила,
Та й діброву гасила, гасила, гасила.
Ой ходила, леліла, леліла, леліла,
На всі боки гляділа, гляділа, гляділа.
Відки неньо приїде, приїде, приїде,
Що Настойці привезе, привезе, привезе?

Привезе їй хусточки, хусточки, хусточки,
З косівської сторони, сторони, сторони.
На всі боки гляділа, гляділа, гляділа,
Відки милий приїде, приїде, приїде.
Відки милий приїде, приїде, приїде,
Що Насточці привезе, привезе, привезе.
Привезе їй чоботи, чоботи, чоботи,
Козацької роботи, роботи, роботи.
їх зозулька підкує, підкує, підкує,
А Насточка обує, обує, обує.
Чобітки муть рипіти, рипіти, рипіти,
А підківки дзвеніти, дзвеніти, дзвеніти.
А в підшивці лелітки, лелітки, лелітки,
А в опасці позлітки, позлітки, позлітки.

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
- Вариант:
Хоровод танцуется «подковой» наподобие т.н. «кривого танца».
- Вариант:
Молодежь выстраивается парами парень-девушка, берутся за руки, выстраивая высоко над головами арку-мост, под которой можно пройти. У кого пары нет, идет к началу «коридора», называемого «началом ручья». Продвигаясь по нему, молодые люди искали себе пару, а как находили, перемещались двоим в конец «арки», дополняя собой «ручей». Тот, чью пару разъединили, идет в начало и сам ищет себе пару, проходя под руками.


Мишка і котик
Ой, до нори, мишко, до нори,
Та до золотої комори.
Чорний коточок
Мишку не зловить,
Мишка - в дірку,
Золоту комірку,
До нори, до нори.

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
«Котиком» и «мышкой» являются двое участников. Остальные образуют круг, держась за руки, и поют для игроков. «Кот» пытается поймать «мышку», которая то забегает в круг, то выбегает из него.


Соловеєчку, сватку, сватку
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку
Чи видав же ти, як мак сходив
Ой так ой так, ой так сходить мак
Соловеєчку, сватку, сватку
Чи бував же ти в нашім садку
Чивидавжети,якмакполють?
Ой так, ой так, ой так полють мак.
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку,
Чи видав же ти, як цвіте мак?
Ой так, ой так, ой так цвіте мак.
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку,
Чи видав же ти, як мак в'яжуть?
Ой так, ой так, ой так в'яжуть мак.
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку,
Чи видав же ти, як їдять мак?
Ой так, ой так, ой так їдять мак.

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
Девушка-«соловей», находясь в центре круга, должна своими движениями описывать слова песни-гаивки (посев мака, его рост и т.д.). Задачи остальных участников, образовавших круг, повторить за нею все движения.


Кривий танець
Ми кривого танцю йдемо
Ми в нім кінця не знайдемо.
А ні кінця, а ні ладу,
Не пізнати котра ззаду.
Ти, сивая зозуленько,
Закуй же нам веселенько.
Ти тоді нам закувала,
Як панщина панувала.
А тепер ти вже не куєш,
Бо панщини вже не чуєш.
І тепер вже, як день білий,
Ми панщини не виділи.
Пішли тії пасти кози,
Що носили до нас лози.
Хлопи ходять, люльки курять,
Пани ходять, тай ся журять.
Якби хлопа заманити,
Щоби грошей заробити.
Ходи, хлопе, молотити,
Дам ти грошей заробити.
Сороківця на день маєш,
Ще й си ввечір погуляєш.

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
- Вариант:
Держась за руки, участники быстрыми шажками ходят «подковой» в одном направлении. Изгиб «подковы» обозначался либо камнями, либо тремя людьми: один стоял на ее «вершине», а двое – у концов, где «подкова» должна сходиться.
- Вариант:
Участники образовывали живую цепь и танцевальным шагом ходили за ведущим, закручивающим «гаївку» по своему усмотрению. В таких играх принимало участие много людей, и чтобы слышать песни друг друга, цепь не растягивалась слишком сильно.


Ягілочка
Ягіл, ягілочка,
Ягілова дочка.
Устала ранесенько,
Вмилася білесенько.
Голівоньку чесала,
Стьожки надівала.
Квіточки позбирала,
Віночок заплітала.
На вулицю вийшла,
Як зіронька зійшла.
Взялася попід боки,
Показала вискоки.
Пішла до Дунаю,
Там рибонька грає.
Вибери собі дівоньку,
Як калинову квітоньку.
З калинового цвіту,
Вибирай собі квіту.
З калинового лугу,
Вибирай собі другу.
З калинового плетю,
Вибирай собі третю,
З калинового мосту
Вибирай собі шосту.

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
Девушка-«ягілка» стоит в центре круга, показывая жестами сюжет текста, а затем по очереди выбирает себе девушку за девушкой, чтобы внутри внешнего круга образовался новый, двигающийся в противоположном направлении.


Зайчик
Зайчику, ти наш братчику!
Скочком-бочком перевернуся!
Гребінчиком перечешуся!
Ані тобі, зайчику, куди вискочити,
Ані тобі, зайчику, куди виглянути!
Зайчику! За головоньку! Скочком-бочком...
Зайчику! За підбоченьки! Скочком-бочком...
Зайчику! За колінцята! Скочком-бочком...
Зайчику! Та й за ніженьки! Скочком-бочком...
Зайчику! Та за п'яточки! Скочком-бочком...

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
Участники образуют круг лицом к его центру. «Зайчик» стоит в центре и показывает движениями текст песни, а участники – повторяют их. После слов «скочком-бочком перевернуся» участники хоровода делают два шага через правое плечо, стоя на месте, поворачиваясь к центру спиной. После слов «гребінчиком перечешуся» снова два шага через правое плечо, поворачиваясь к «зайчику» лицом и сжимая круг. Игра так и продолжается, то сжимая, то разжимая кольцо.


Жучок
Грай, жуч-ку, грай, не-бо-же, най ти пан Біг до
Ходить жучок по долині, а жучиха по ялині.
Грай, жучку, грай, небоже, най ти пан Біг допоможе!
А ми того дочекали, щоби нині жучка грали. Грай, жучку...
І ще будем рік чекати, щоби того жучка грати. Грай, жучку...
А хто хоче жучка грати, мусить йому їсти дати. Грай, жучку...
А хто хоче жучка мати, треба йому паски дати. Грай, жучку...
А наш жучок чорновусий, а на жучку жупан куций. Грай, жучку...
А наш жучок файний, файний, бо на жучку жупан таний. Грай, жучку...
Жучок має купу грошей, купить собі жупан довший. Грай, жучку...
На жучкові жупан ясний, бо сам жучок дуже красний. Грай, жучку...
На жучкові опанчина, а сам жучок, як дитина. Грай, жучку...
На жучкові черевички, бо сам жучок невеличкий. Грай, жучку...

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
Молодые люди разбиваются на пары и становятся лицом друг к другу. Они берутся за руки, образовывая замок. Становясь близко-близко друг к другу, пары образуют живой мост. Самый маленький ребенок (он же «жучок») шагает по соединенным рукам. Пара, которую «жучок» прошел, разъединяет руки и бежит к концу «моста», чтобы вновь соединить руки продолжить его. Ребенка поддерживают с обеих сторон.


Посаджу я грушечку
Посаджу я грушечку, гай буде, гай!
Нічко ж моя темная,
І ти, зоре ясная,
Дай, Боже, дай!
Піділлю я грушечку, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...
Росте, росте грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...
Ой відцвіла грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...
Ой зродила грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...
Ой паліє грушечка, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...
Ой зірву я грушечку, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...
Потрясу я грушечку, гай буде, гай! Нічко ж моя темная...

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
Молодежь образовывает круг, стоя лицом к центру, но за руки не берутся – они повторяют движениями слова песни. Девушка-«грушечка» стоит в центре. Она не поет, но делает движения более четко, стараясь показать текст «дословно».


Куди їдеш, Романочку?
- Куди ідеш, Романочку, Романочку?
- На ярмарок, мій паночку. (2)
- А що везеш торгувати, торгувати?
- Везу дівчат продавати, продавати. (2)
- А почому Романочку, Романочку?
- Сто за єдну, мій паночку. (2)
- Куди 'ідеш, Романочку, Романочку?
- На ярмарок, мій паночку. (2)
- А що везеш торгувати, торгувати?
- Везу хлопців продавати. (2)
- А почому, Романочку, Романочку?
- Сто за грейцер, мій паночку. (2)
- Чом так тано Романочку, Романочку?
- Є їх досить, мій паночку. (2)

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
Ребята делятся на две группы. Движениями и мимикой они описывают текст, как в театре. Девушки идут за Романочком «змейкой», а парни поют. Затем наоборот – «змейкой» уже двигаются парни, а девушки поют.


Іванчику-білоданчику
Іванчику-білоданчику,
Поплинь, поплинь по Дунайчику,
Розчеши русу косу і гарненькі брівця.
Ти візьмися за підбоки,
Покажи нам свої скоки,
Розчеши русу косу і гарненькі брівця.
Ти візьмися за підвишки,
Гляди собі товаришки,
Гляди подругу з калинового лугу.

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
Молодые люди движутся по кругу обычным шагом, а после каждого куплета меняют направление. «Иванчик» находится в центре и показывает движениями происходящее в песне.


Хорт і вовк
ОЙ, дзвони дзвонять,
Хорти вовка гонять
По болотах, очеретах
Де люди не ходять.

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
Ребята выстраиваются в ряды по 5-7 человек. Участники каждого из рядов берутся за руки. После каждого раза, как прозвучат слова песенки, участники игры размыкают руки, делают пол-оборота и берутся за руки снова, но – уже с новым рядом. И так по кругу. Роль «волка» и «борзой» выполняют двое участников, которые бегают друг от друга по образованным остальными участниками игры «улицам». Игра крайне требовательна к ловкости участников!


Пустіте нас (Мости)
Пустіте нас, пустіте нас
В угорську землю, в угорську землю!
Не пустимо, не пустимо -
Мости поломити, мости поломити.
Хоч ми мости поломимо,
Ми вам заплатимо, ми вам заплатимо.
Не хочемо, не хочемо
Вашої заплати, вашої заплати.
Заплатимо, заплатимо,
Та все талярами, та все талярами.
Не хочемо, не хочемо
Вашої заплати, вашої заплати.
Заплатимо, заплатимо
Та сороківцями, та сороківцями.
Не хочемо, не хочемо
Вашої заплати, вашої заплати.
Заплатимо, заплатимо
Самими рублями, самими рублями.
Не хочемо, не хочемо
Вашої заплати, вашої заплати.
Заплатимо, заплатимо
Тим крайнім дитятком, тим крайням дитятком.
Не хочемо, не хочемо
Крайнього дитятка, крайнього дитятка.
А ми мости поломимо, а ми мости поломимо,
Таки поїдемо, таки поїдемо.
Собі дівоньку візьмемо,
Таки заберемо, таки заберемо.

ОПИСАНИЕ ИГРЫ:
Ребята делятся на две группы, становясь друг напротив друга в два ряда. Они поют друг другу, держась за руки, приближаясь и отдаляясь. Под конец «гаївки» одна из групп, все так же держась за руки, образует «журавлиный клин», стараясь разбить вторую группу участников, чтобы забрать себе «дівоньку».


Русальные песни. К началу.


-\\-
В саду вишенька розвивається,

Приспів:
Моя лелю розвивається!

Король на войну убирається.
Приспів
А за їм посли да по два, по три,
Приспів
Да й по два, по три да й по чотири.
Приспів
Та й по чотири, князя воротили:
Приспів
Вернись, королю, вернись, молодий,
Приспів
Твоя княгиня дитя родила!
Приспів
Аж як синочок, дак я й вернуся,
Приспів
Синочок зросте – на войну піде.
Приспів
На войну піде, воювать буде,
Приспів
Воювать буде, розбивать буде,
Приспів
Мені, королю, славонька буде!
Приспів


-\\-
Вишні, черешні розвиваються, (2)
Синє озеро розливається. (2) Гей!
Ясне сонечко усміхається, (2)
Жито силоньки набирається. (2) Гей!
Через тин вишня похилилася, (2)
Кума з кумою посварилася. (2) Гей!
Жовте листячко осипається, (2)
Кума з кумою вже не знається. (2) Гей!
Тобі яблучко, мені – грушечка, (2)
Не сварімося, кумо-душечко! (2) Гей!
Тобі яблучко, мені зернятко, (2)
Не сварімося, кумо-серденько. (2) Гей!


-\\-
Ой в ліску, в ліску на дубку
Висіла колисойка на шнурку.
В тій колисоньці Петруньо,
А коло його батенько його.

"Шибай мене, таточку, високо,
Нехай я зобачу далеко.
Там десь моя дівонька гуляє,
Шитим рукавцем махає."


-\\-
У ржі на межі
У ржі на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка у дівочок сорочки:
Ви, дівочки-подружки,
Да дайте мені мні сорочки,
Хоча худенькую, да аби біленькую,
Хоч не біленькую, да тоненькую!


-\\-
Проведу я русалочки до бору
Проведу я русалочки до бору,
Сама вернуся додому!
Проводили русалочки, проводили,
Щоб до нас вже русалочки не ходили,
Да нашого житечка не ламали,
Да наших дівочок не лоскотали,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівочки у віночку.


-\\-
Мала баба сина, дуже го любила:
— Скажи мені, сину, хто ж ти наймиліший?
— Мати мені мила, бо мня породила,
Дівчина миліша, бо мня полюбила.
Скажи мені, мати, чи рада ж ти тоє,
Щоб нас прийшло двоє на подвір’я твоє?
— Тобі-м, сину, рада, бо-с моя дитина,
Невістки не рада, бо-м ї ж не родила.
Пішла до пивниці, взяла три скильниці,
Одну наточила солодкого меду,
Другу наточила червоного вина,
Третю наточила гадячої їди.
Солодкого меду сама ся напила,
Червоного вина синові лишила,
Гадячої їди невістоньці дала.
Невістка надпила, милому лишила,
Миленький напився, за серце вхватився.
Мила ся здуміла, милого струїла.
— Мила моя, мила, не ти мня струїла,
Тільки моя мати, що мня породила.
Сина поховали в церкві за дверями,
Невістку ховали межи парканами.
А на сину виріс явір зелененький,
А на невістоньці береза біленька.
Вітрець повіває, березов хиляє,
Листок до листочка дуже ся злипає.
— Ой боже ж мій, боже, що я вдіяла,
Що я свої діти зі світа зігнала!


-\\-
Проведем Куста під гай зелененький,
Зустріне нас да козак молоденький,
Стане нас да дороги питати,
А ми, молоді, не уміли одказати.
Сказала б йому: да під гай зелененький,
Да шкода буде, що козак молоденький;
Сказала б йому: з мосту да в воду,
Да жаль буде, що козацького роду;
Сказала б йому, що під калинові мости,
Да жаль буде, що до матеньки в гості.


-\\-
Пресвятая Тройця — богородиця,
Посію жито да нехай зародиться;
Посію жито і ярую пшениченьку,
Зароди, боже, всякую пашниченьку.


-\\-
Пойду я до броду по воду:
— Перевозничку, перевези до роду.
— Крич, не крич, дівчинонько, стоя,
Одреклася родинонька твоя.
Широка ріка береги позаймала,
Скрізь селом йшла — родина не пізнала.
Чи тим не взнала, що головонька сива,
Чи тим не взнала, що доля нещаслива?
Не тим не взнала, що головонька сива,
Да тим не взнала, що доля нещаслива.


Дробушка
Дріб, дріб, солі дріб;
На камені бочка.
Петрова дочка
— Не робітничка.
Вигнала бичка
За ворітечка:
— Пасись, пасись, бичку,
Поки спряду мичку!
Бичок не пасеться,
Мичка не прядеться.
Став бичок пастись,
Стала мичка прястись.
Потом поющие разворачиваются в противоположную сторону и поют дальше:
Дробу, дробу, дробушечки,
Наївшися петрушечки.
Гиля, гиля до води,
Наївшися лободи!


-\\-
Мати синочка
Да породила, (2)
Да ізростила, (2)
Письма навчила, (2)
Коня купила, (2)
В військо оддала, (2)
Да й підсадила, (2)
Да й одправила, (2)
Да й приказала:
«Да й їдь, синочку,
На Вкраїночку,
Їдь же, синочку,
Да й не барися, (2)
Да й не женися.
А синок мамки
Да й не послухав,
Да й забарився,
Да й оженився.
Жде мамка годок,
Жде мамка другий,
На третій годок
Аж їде синок (2)
Із невіхною, (2)
Із подругами.
Да й вийшла мати
Сина вітати (2)
Вином да медом,
А невіхночку
Дак отрутою.
Син вина не п’є,
Під коня іллє:
«А й отрутоньку
Пополам вип’єм».
Що синок умер
У неділеньку,
Й а невіхночка
— В понеділочок.
Сина сховали
Да й під церквою,
А невіхночку
— Під дзвіницею.
На синку виріс
Явор зелений,
На невіхночці
— Біла береза.
Дай росли ж вони,
Похилилися,
Через церковку
Ізчепилися,
Да й ішла мати
Богу молиться, (2)
Дива дивиться:
— Діточки мої
Вірно любилися,
Через церковку
Ізчепилися.


-\\-
Сидить зайчик під липкою,
Очки тре:
— Похваляється пан староста
Бить мене.
Да чи я ж йому да доріженьку
Перебіг,
Чи я йому кониченька
Унудив,
Чи я йому красну дівку
Погубив?
Перебіг йому доріженьку
Сірий вовк,
Унудили йому кониченька
Жеребці,
Погубили красну дівку
Молодці.


-\\-
Стояла Маринка на межі,
Зрадувалось серденько в дорозі.
Да стояла Маринка на межі,
Червонії черевички на нозі.
— Носи, носи,
Маринко, не скидай,
Білих своїх ніжечок не покаляй.
Носи, носи, Маринко, не скидай,
Мене молодого не забувай.


-\\-
Ой ти, дівко-семилітко,
Одгадаєш сім загадок:
Не ’дгадаєш — моя будеш,
Одгадаєш— чужа будеш:
А що грає — голос має?
А що плаче — сліз не має?
А що біжить без пригону?
А що світить в ясну пору?
А що в’ється круг деревця?
А що горить без полум’я,
А що росте без кореня?
— Хіба би я не дівчина,
Щоб я того не ’дгадала:
Скрипка грає — голос має,
Сокіл плаче — сліз не має,
Вода біжить без пригону,
Місяць світить в ясну пору,
А хміль в’ється круг деревця,
Сонце горить без полум’я,
Камінь росте без кореня.


Царинные песни. К началу.


-\\-
Збором ідемо, полон несемо:
Виходжай, соборе, з села на поле,
А з поляночки на царинойки,
А ви, дівойки, вийте вінойки!
Ей вили, вили, бога просили,
А чей би нам квітли всі божі віни,
Всі божі віни, наші царини,
А чей би квітли гори, долини,
Гори, долини та й полонини;
Наша царинойка преч поорана,
Сріблом, золотом преч засіяна,
Стріцовим пірком заволочена.


-\\-
Ей в лісі, в лісі, на полянойці,
Там турчанине дівойку судять,
Судять єї, судять, аж єй загублять:
«Злий турчанине, не губи мене!
Вийде татцейко, викуп винесе,
Викуп винесе, викупить мене».
Татцейко вийшов, викупу не є.
Ей в лісі, в лісі, на полянойці,
Там турчанине дівойку судять,
Судять єї, судять, аж єй загублять:
«Злий турчанине, не губи мене!
Вийде мамцейка, викуп винесе».
Мамцейка вийшла, викупу не є.
Ей в лісі, в лісі, на полянойці,
Там турчанине дівойку судять,
Судять єї, судять, аж єй загублять:
«Злий турчанине, не губи мене!
Вийде милейкий, викуп винесе,
Викуп винесе, викупить мене!»
Вийшов милейкий — викупив мене.
Ліпший милейкий, як брат ріднейкий!


-\\-
Вийди, виглянь, сонечко, усміхнись!
Виглянь, виглянь, сонечко, усміхнись!
Наше зело-житечко колосись!
Наливайся житечко, колосись.


Купальские песни. К началу.


-\\-
Купайло, купайло
— Купайло, Купайло,
Де ти зимувало?
— Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі;
Зимувало в пір'ячку,
Літувало в зіллячку.


-\\-
Заплету віночок.
Заплету шовковий,
На щастя, на долю,
На чорні брови.
Ой пущу віночок
На биструю воду.
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Ой поплинь, віночку,
Прудко за водою,
На щастя, на долю
Милому зо мною.


Ой вінку мій, вінку
Ой вінку мій, вінку, хрещатий(*1) барвінку!
А я тебе плела вчора до вечора.
Виси, мій віночку, на злотім кілочку,
На злотім кілочку, шовковім шнурочку.
А матінка взяла, миленькому дала.
Якби-м(*2) була знала, ще б краще 'го(*3) вбрала,
Злотом взолотила, м'ятою обвила.

*1 Хрещатий — похожий на крест, в данном случае имеется в виду лист барвинка.
*2 Якбй-м — (если б я) якби я.
*3 'го — (его) його.


Гребовицкие песни (гребовицы - время сбора сена после сенокоса). К началу.


-\\-
— Опанаску, бобиру!
Запрягай рябу кобилу.
— Ти, Параско-відьмо,
Сідай да поїдьмо!
Ти, Параско-пані,
Порозпутуй коні!
— Опанаску-пан,
Порозпутуй сам!

Наші гребці з граблями,
А чужії з торбами;
Наші гребці граблі носять,
А чужії хліба просять.
Наші гребці вербу путь,
А чужії в сраку дмуть.
Наші наминають,
Чужі надимають.

Чужим гребцям
Ой чуйте, чуйте,
Да й не дивуйте,
Не дивуйте нам,
Що співаєм вам.

Наша дівка по знаку
Несе чорта у глеку;
Як чорт стрепенеться,
То й глек розіллється


-\\-
Ой петрівочка минається,
Сива зозуля ховається
Ой у садочок під листочок,
Під хрещатий барвіночок,
Під пахучий васильочок,
Під зелену діброву.
Де парубочки збіраються,
Там їх скрипочки валяються.
Де дівочки збираються,
Там васильочки валяються.


-\\-
Ой пішов я по дворам
Да кланявся косарям.
Приспів.
Ой нуте, косарі,
Що нерано почали!
— Ой косарики мої,
Возьміте коси свої,
Накосіте мні трави.
Приспів
Я вас буду ублажать,
По отчеству величать.
Приспів.
Ой косарики мої,
Берітеся подружній,
Травку косіте скорій.
Приспів.
Будем горілочку пить,
Травку од дождя хранить.
Приспів.
Щоби коники мої
Добре возики везли,
А коровки по хлівам
— За сінце спасибі вам.
Приспів.
Ой хазяєчко, скоріш
Пригощай нас, косарів.
Приспів.
Ми за твої русі коси
Покосили всі покоси!
Приспів.
Ми за твої чорні брови
Покосили всі дуброви.
Приспів.
Ой косарики мої,
Я вас вином-пивом напою,
Густой кашой накормлю.
Приспів.
Густой кашой накормлю,
Варенухой угощу.
Приспів.
Варенухой угощу,
Постіль м’ягку постелю.
Приспів.
Постіль м’ягку постелю
По всім чотирьом вуглам
— Оддихнути по трудам.
Ой нуте, косарі,
Що нерано почали!


-\\-
На зеленім заріночку
Косарики косять,
Не раз сонце й у полуднє
— Їсти не виносять.
Та винесли, брате, їсти,
Вже геть по обіда,
Наїлася косариків
Тяженькая біда.
Та винесли, брате, їсти,
Не винесли лижки,
А я косу взяв на плечі
Та гайда в опришки.


-\\-
Ой чиї то косарі
Покосили по горі?
Викосили луки
— Набралися муки.
Передньому косарю
Борщу-каші наварю,
А задньому косарю
Їсти дати не велю.


Жатвенные песни. К началу.


-\\-
Маяло житечко, маяло
Маяло житечко, маяло (*1),
Як у полі стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі (*2) лежати.
До межі, женчики (*3), до межі,
Бо мої пиріжечки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечка покраю.
Котився віночок по полю,
Просився у женчиків додому:
— Возьміте мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистім полі набувся,
Буйного вітречку начувся,
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився;
Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.

*1 Маяти — колыхаться на ветру.
*2 Стодола — строение, в котором хранятся стога собранных растений, в т.ч. сена.
*3 Женчик — жнец.


-\\-
Там у полі криниченька
Там у полі криниченька,
Навколо пшениченька.
Там женчики жали,
Золоті серпи мали,
Срібнії юрочки (*1),
Що в'язали снопочки.
Добрії були женці —
Дівчата й молодиці.
Дівчата — косаті,
А хлопці — вусаті,
Молодиці — білолиці.

*1 Юрок, Юрочка — небольшая заостренная палочка, которую используют для связывание стогов сена.


-\\-
А сонечко котиться, котиться
А сонечко котиться, котиться,
Нам додому хочеться, хочеться.
Хазяїне наш, нам додому час!
Вже сонечко під липкою, липкою,
Труси, пане, калиткою, калиткою (*1).
Хазяїне наш, нам додому час!
Вже сонечко на ріллі, на ріллі,
Нас кусають комарі, комарі.
Хазяїне наш, нам додому час!
Вже сонечко за кущем, за кущем,
Завтра в поле вийдем ще, вийдем ще,
Хазяїне наш, нам додому час!
Давно час і пора, і пора,
Зійшов місяць і зоря, і зоря.
Хазяїне наш, нам додому час!

*1 Калитка — кошелек, небольшой мешочек для денег.


Свадебные песни. К началу.


Песня исполняется во время свадебного обеда:
А де та господиня,
Що той борщ варила?
Хай його покуштує,
Що йому бракує.
Чи солі чи капусти,
Чи якої омасти?
Чи солі посолити,
Чи перцю поперчити?

Ми перцю не садили,
Ми перцю не садили,
Та й борщу не перчили.
Чи з перцем, чи не з перцем,
Чи з перцем, чи не з перцем,
Але з щирим серцем.

Тече вода з-під города,
Ще й каламутненька.
Варилиха шкварки з'їла,
А каша пісненька.
Варилиха загоріла,
А староста впився.
Нещасливий той господар,
Що на них спустився.


-\\-
Пляшка до чарочки тягнеться,
Чарочка чарочці бока б'є,
Легка рука в господарочки,
Наше весілля горілку п'є.

Приспів:
А в нашому шалаші нема трезвої душі,
А в нашому шалаші - пісні,
На нашому весіллі гості всі на веселі,
І подвір'я і город тісні.

Ой не питай коровайницю,
Як їй ту ніч ночувалося,
Як їй горілочка пилася,
Як у калюжі їй спалося.

Приспів:

Йшли дружечки всі із города,
Ще й дуже крепко пишалися,
А парубки та й не гордо так,
Іншим дівчатам дісталися.

Приспів:

Вип'ємо свашко по чарочці,
Як усе добре складається,
Ще ж бо учора були чужі,
А від тепер породалися.


-\\-
А хто видав а хто слихав
Мою Жінку на Торгу

А ми Єї видимо-видимо
Тобі Єї не дамо не дамо
Іди-іди Лихий Мужу Додому

А я каші наварю-наварю
Мою Жінку виходжу-виходжу
Ходи-ходи Добра Жінко Додому

А ми кашу із'їмо-із'їмо
Тобі Жінки не дамо не дамо
Іди-іди Лихий Мужу Додому

А хто видав а хто слихав
Мою Жінку на Торгу

А ми Єї видимо-видимо
Тобі Єї не дамо не дамо
Іди-іди Лихий Мужу Додому

А я Перстень на палець на палець
Мою Жінку у Танець у Танець
Ходи-ходи Добра Жінко Додому

А ми Перстень візьмемо-візьмемо
Тобі Жінку видамо-видамо
Іди-іди Добра Жінко Додому


-\\-
Благослови, Боже,
Пречиста Госпоже,
І отець і мати
Своєму дитяті
Весілля починати!

І в другий раз,
У добрий час!
Благослови, Боже,
Пречиста Госпоже,
І отець і мати
Своєму дитяті
Весілля починати!

І в третій раз
У добрий час!
Благослови, Боже,
Пречиста Госпоже,
І отець і мати
Своєму дитяті
Весілля починати!


Выкуп невесты:
Свашки молодої:
- Братчику-реміснику,
Сядь собі на кріслику.
Та не дай сестри тано,
Бо сестра дорогая.
Бо сестра вродливая,
В неї коса золотая.
Очі в неї — зірниці,
Устонька, як суниці.

Свашки молодого:
- Будь, братчику, ласкав,
Лишаєм ти застав:
Коника вороного,
Михася молодого.

В Дунаю воду пили,
Добре ся погодили:
За Марусеньку-злото
Таляриків багато.
В Дунаю тиха вода —
Між нами добра згода.

Свашки молодої:
— Татарин братчик, татар:
Продав сестру за таляр,
Русу косу — за п'ятку,
Біле личко — за десятку.


Поется во время свадебного обеда:
Були ми на Подолю,
Були ми на Подолю,
Їли ми бараболю,

Вівсяну киселицю,
Вівсяну киселицю,
Ячмінну паланицю.

Напилися юшки,
Напилися юшки,
З порохнявої грушки.


Песня поется, когда люди идут от невесты к жениху с барвинком:
В долину, сестриці,
В долину,
По червону калину.

Та по хрещатий
Барвіночок,
Та й нашому молодому
На віночок.

Ой, з-за гори високої
Три зорі ясненькі,
А з-за другої, ще вищої –
Три сестри рідненькі.

Ой, одна іде – барвінок несе,
Барвінок на вінок,
А друга йде – часничок несе,
Часничок на віночок.

А третя іде шовчечок несе,
Шовчечок на віночок.
Шовчечок несе,
Шовчечок на часничок.


Свадебная, во время отъезда из родного дома:
Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та ще своїй матінці не вклонилася.

     |Кланяюсь тобі, мамо,
*1  |Що будила мене рано, -
     |Більше не будеш, не будеш.

Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та ще свому татові не вклонилася.
Кланяюсь тобі, тату,
Що пускав вночі до хати, - *2
Більше не будеш, не будеш.

Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та ще свому братові не вклонилася.
Кланяюсь тобі, брате,
Що водив хлопців до хати, - *3
Більше не будеш, не будеш.

Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та ще своїй сестронці не вклонилася.
Кланяюсь тобі, сестро,
Що навчила косу плести, -
Більше не будеш, не будеш.

Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та своїм порогам ще не вклонилася.
Кланяюсь вам, пороги,
Де ходили босі ноги, -
Більше не будуть, не будуть.

Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та своїй криниці ще не вклонилася.
Кланяюся, криничко,
Де вмивалось біле личко, -
Більше не буде, не буде.

Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та свому подвір'ю ще не вклонилася.
Кланяюся, подвір'я,
Де гулялося весілля, -
Більше не буде, не буде.

Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та своїй калині ще не вклонилася.
Кланяюся, калино,
Що з дівча зросла дівчина, *4
Більше не буде, не буде.

Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та своїм воротам ще не вклонилася.
Кланяюсь вам, ворота,
Де стояла хлопців рота, -
Більше не буде, не буде.

Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та своїм тополям ще не вклонилася.
Кланяюсь вам, тополі,
Де стояли ми обоє, -
Більше не будем, не будем.

Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та своїм сусідам ще не вклонилася.
Кланяюсь вам, сусіди,
Говорили, що хотіли, -
Більше не буде, не буде.
_________________________________________
*1. Усі в'язки виконують за взірцем першої.
*2. Варіанти:
Що вночі отворяв хату;
Що збудовав мені хату;
Що навчив мене багато.
*3. Варіанти:
Що навчив мене гуляти
(тобто танцювати);
Що пускав мене гуляти;
також деякі.
*4. Варіант: Кланяюсь, калинонько,
Що берегла дівчиноньку.


-\\-
Вийшла молода на городчика,
Тай до зіллєчка свого,
Тай рве бервінок собі на вінок,
Та й жалібненько й плаче.

А за нев - за нев її ненечко:
"Чо ж ти, донечко, й плачеш?
Ой, чи жаль тобі подвір'я сего,
Чи мене - старенького?"

"Ой, не жаль мені подвір'я сего,
Ані Вас - старенького,
Лишень жаль мені за русу косу,
За дівоцькую ношу.

Дівки гуляють, дівки гуляють,
Лиш мене не приймають
Ні до дівочок, ні до жіночок,
Лиш під злотний віночок."


Поют в Карпатах на свадьбу:
Ніжно цвіте в Карпатах
Барвіночок хрещатий.
Вітер насіяв, дощ поливав,
То ж на вінки дівчатам.

Як заграє танець музика троїста,
Чути, що весілля із села у місто.
Чарівна сопілка, скрипка та цимбали
Так іще ніколи весело не грали.

Та не сумуй, матусю,
Що рано видаюся.
Доля дівоча - заміж іти,
До весілля готуйся.

Врода іде з красою -
Молодий з молодою.
Вже той барвінок щастя приніс,
Що розквітав весною.

Як заграє танець музика троїста,
Чути, що весілля із села у місто.
Чарівна сопілка, скрипка та цимбали
Так іще ніколи весело не грали.


Несколько вариантов одной и той же песни происходят от этой:
Горіла сосна палала,
Під ней дівчина стояла.

Під ней дівчпна стояла,
Русяву косу чесала.

Ой коси, коси ви мої,
Довго служили ви мені,

Більше служить будете,
Під білий вельон підете.

Під білий вельон, під вінець,
Більш не підеш ти у танець.

Під білий вельон з кінцями,
Більш не підеш ти з хлопцями.

Під білий вельон, під хустку,
Більш не підеш ти за дружку.

Горіла сосна й смерека,
Сподобав ми ся з далека.

Горіла сосна і явір,
Сподобав ми ся кавалір.

Горіла сосна, й колода,
Зійшлася пара молода.

Горіла сосна й тополя,
Хай буде добра в вас доля.

12) Горіла сосна й перелаз,
Вітає вся родина вас.

Горіла сосна, ішов дим,
Бажаєм щастя молодим.

Ой горить сосна, щей горить,
Хай же вас Бог благословить.

Горіла сосна у рові,
Будьте ви завжди здорові.

Ой горить сосна, ще й гуде,
Життя хай медом в вас буде.

Горіла сосна за гаєм,
Грошей багато бажаєм.

Горіла сосна тут і там
Бажаєм вірних друзів вам

Горіла сосна й квіточки,
Хай же в вас будуть діточки.

Горіла сосна, ялина,
Хай вас шанує родина.

Горіла сосна й осика,
Заграє вальса музика.

А ми вам вальса граємо,
Многая літ бажаємо.

Горіла сосна, ще й гілля,
Гуляйте, люди, весілля.

Горіла сосна горів пень,
Гуляйте, люди, цілий день.

Горіла сосна крислата,
Гуляйте вальса, дівчата.

Горіла сосна в пізній час,
Танцюй, дівчино, білий вальс.

Горіла сосна й лобода,
Танцюй, дівчино, молода.

Горіла сосна й калина,
Тепер заміжня дівчина.

Горіла сосна до рання,
Хай буде вічне кохання.

Нехай співають солов'ї,
Будьте навік щасливії.

Горіла сосна, горів ліс,
Щоб Вам лелека щось приніс.

Горіла сосна-ялиця,
Горіла в тещі спідниця.

Горіла сосна, горіла,
Щоб зятя теща любила.

А зяті воду носили,
Тещі спідницю гасили.

Всі гості сосну гасили,
Рушник весільний стелили,

Сосну водою залили,
І свою тещу хвалили.


Поется до и после обряда венчания:
Гості мої, гості мої,
Чим же вас вгощати?
Піду, піду в вишневий сад
Горобчика спіймати.

Горобчику мій маленький,
Як тебе спіймати?
Горобейку мій маленький,
Як тебе розправляти?

Із реберець — та студинець,
Із голови — печеня.
То був обід, полуденок,
Ще и буде вечеря.

Пийте, гості, їжте, гості,
Прошу, запивайте!
Чого нема на цім столі,
Прошу, вибачайте!


Гуцульская свадебная:
Бубон б'є,
А молода плаче...

Та не шуми, ліщинонько,
Та й не розвивайся,
Не плач, не плач, дівчинонько,
Та не віддавайся.

А скрипка тішиться:
Будем їсти, будем пити...
Бубон не спішить:
Як бог дасть, як бог дасть...

А це що за ґазда,
Що так засмутився,
Гостей не приймає?
Ґаздиня дрімає,
Музика не грає...

Ану, хлопці,— в круг!
І — пішов аркан
В рух
Попід паркан —
У-у-ух!

Легіні плечисті
Завихріли в свисті
Вітром в падолисті,
Крешуть топорами —
Іскри за горами!

А вважай, що прийде:
Раз — сів!
Два — присів!
Не страхайте в будах псів,
Хлопці, глину не місіть,
Не топчіть отав...

А вважай, що прийде:
Тихо — батько спить.
І трава не шелестить.
Та за хвилю:
Батько встав!
І задвірок пеклом став.
Свист і тропіт.
Із чола градом піт.
Не шкодуйте чобіт!
Раз весілля —
То весілля!

Затанцюймо, мила,
Чуєш — коні
На припоні
Рвуть вудила.

Що нам до усіх?
Най собі судачать,
Подаруй сьогодні сміх,
А завтра — най плачу.
Поцілуй мене при всіх —
Най вороги бачать.
Най їм буде гірко.
Бо то пиво, що не пилось,—
На сьогодні згіркло...

А скрипочка впилась — плаче,
Молода сміється.
Гуляй, гуляй, моя доню,
Та й нагуляєшся.
А як прийдеш додомочку
Та й задумаєшся...

В молодички зуби білі,
А очі гарячі.
На гуцульському весіллі
Навіть столи скачуть.

Ой по плаю білі вівці,
По плаю, по плаю.
А я спала з музикантом,
Бігме ся не таю.

А я спала з музикантом —
Захопили зорі.
Та я втекла у долину.
А музика д'горі.

І-іх!..
Кому сміх,
А мене бив чоловік,
Вкоротився б йому вік!

Бив руками, скільки міг,
Ще й сливовим суком
За мій гріх...
(А гріх у міх
Та — буком...)

Ой ти, куме, кумцю милий,-
Ми ся покумали.
Якби ми ся полюбили —
Гріха би не мали.

Та не бий вже, чоловіче,
Бо нічого не є вічне,
Я ж — твоя жінка вінчана,
А хто тебе похоронить,
Як мене скалічиш?..

Трясеться хата,
Реве худоба,
А весілля веселиться
Третю добу.

Може, гості запрошені,
Чимось не вподобав?
Беріть їжте, прошу — пийте,
Веселіться добре.

А ви, бубни, не спіть,
Смійтеся, цимбали.
Нехай буде легіникам
Ніченьки замало...

Так їх вітер носить,
Аж земля гуде.
Бережіться, котрі босі,—
"Гуцулка" іде!..

Я косити густі трави
Не можу ся скласти.
Танцювати на забаві —
Лиш коби допасти.

А хто в горах виростає,
П'є з ріки водиці,
То за тим очима водять
Дівки й молодиці.

Там бесіда люба йтиме,
Де ми самі двоє...
Відступися, побратиме,
Це — дівчина моя.

Твоя?.. Моя!..
Ще побачимо — чия!
І — за топірці.
Блискавки в руці.

Дівчинонько молоденька,
Ти — велика зрада.
Якби мене порубали —
Ти би була рада.

Хто їсть, хто п'є,
Що на столах є.
А скрипка серце крає,
Щосили бубон б'є.

Ой цимбали,
Срібні цимбали —
Невгомонні води Черемоша!
Виводите дрібно
Мелодії рідні —
На місці встояти не можна.

Та най собі загуляю,
Поки молоденька,
Поки в горі Чорногорі
Вода студененька.

На високій полонині
Вбив половик каню.
А то уже — по весіллю,
Та й по видриганню.

Розходяться гості.
Скрипка жалібно
На помості
Кигиче:
Не їла, не пила я...
А бубон, звично,
Як завше:
Я казав,
А казав же...

Заграй ще разок маленький
Легіням, музико.
Ой дівчина молоденька —
Забава велика!

Ой забава, що забава,
То на цілі гори!
Лиш молода ще не знала —
На щастя чи горе...


-\\-
Дай же, Боже, в добрий час, як у людей, так і в нас,
І в добрую годину звеселити родину. | (2)

Ой, як сват танцює - черевики попсує.
Ой, як тиє попсує, то й другиє обує. | (2)

Ой, гуляще-гуляще, що хороше, то й наше,
Що погане, то не нам - нехай нашим ворогам. | (2)

Ой, що наші вороги покопали ями,
Хотіли нас повкидати - попадали самі. | (2)

Начихалися люди, набрехалися люде
Таки наша Ганнуся господинькою буде | (2)

Ой, чи тур, чи тура, чи хороша молода,
Ой, чи тур, чи туриця, чи хороша молодиця. | (2)

А нашая Молода ходить тихо, як вода,
Хто на неї подивицця, в того серце звеселицця,
Хто на неї гляне, в того серце в'яне.

Молодий молоду покотив по льоду,
Уставай, молода, бо холодна вода. | (2)
blog comments powered by Disqus

Ближайшие праздники

Преображение Господне

Преображение Господне или Спас — христианский праздник, посвященный упоминанию о Преображении Иисуса Христа, двунадесятый праздник. Празднуется 19 августа ...


День города Луцк

По некоторым гипотезам Луцку (Луческ при основании) уже более 1000 лет (считается, что он был основан дулебами в VII веке), но официальное летоисчисление п...


День города Харьков

Харьков — относительно молодой украинский город, который отпразднует в 2013 году свое 360-летие. Он основан в 1653 году. Сегодня Харьков занимает одно из...


Читайте также