Благовіщення Пресвятої Богородиці

Благовіщення Пресвятої Богородиці

Благовіщення, Благовіщення Пресвятої Богородиці — це велике дванадесяте свято, третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового.

Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: «Радуйся, Благодатная! Господь із Тобою! Ти благословенна між жонами!» Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог. З моменту Благовіщення, Божий Син починає перші хвилини Божого земного життя в дівочому лоні Пречистої Діви Марії.

На святкування в дні 7 квітня (25 березня за старим стилем) вплинуло свято Христового Різдва, що наступає дев'ять місяців після Благовіщення. При тому існувало старовинне побожне передання, що 7 квітня (25 березня за старим) відбулося втілення Божого Сина і Його смерть на хресті.

Богослужіння на Благовіщення повне урочистих, величних і радісних гімнів. Багато разів тут повторюється добре знаний нам привіт ангела: «Радуйся!» Головні мотиви тієї святої і неземної радості – це втілення в плоть Божого Сина, це привілеї богоматеринства і цноти, це спасення людського роду. У радості Благовіщення бере участь небо, земля і все створіння.

Благовіщення в українців

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.

Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить. На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу і ніколи не заплідниться. Не можна, казали, також підкладати того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами, або вилупляться з них каліки.

До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір’я – «щоб чули весну і самі про себе дбали».

Пасічники цього дня виставляють на двір вулики. У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, «щоб бджоли роїлися», а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви – «щоб дощова хмара ниви не минала»; проскуру заривають у землю, «щоб град посіву не побив». Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.

Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок – будеш вродливою. А дівчата, зустрівши ластівку, брали в жменю землю й несли її на город, щоб посіяти, — на тому місці обов'язково зійде кріп.

Різні забобонні вірування, ворожіння, магічні акти в'яжуться з цією основною ідеєю розбудження землі і скритого в ній життя, що її український народ прив'язував до свята Благовіщення.

З Благовіщенням пов'язане й інше повір'я: у цей день чорногуз обов'язково має знести бодай одне яйце. Проте для домашніх тварин і птиці свято не приносило особливої радості. Господарі намагалися не брати яєць із курячих кубел, бо якщо доторкнутися до них рукою, то начебто вилуплюватимуться курчата з двома головами. Більше того, якщо корова чи овечка приносили приплід на Благовіщення, то деякі селяни одразу ж різали його, «бо з таких добра не ждати».

Великим гріхом вважалося на Благовіщення позичати вогонь. Цей звичай зафіксований на всій території України. А ось на Поліссі були переконані: якщо закопати в кінці посіву проскурку, то град обійде стороною таке збіжжя. Чимало звичаїв пов'язаних з Благовіщенням побутувало на Закарпатті. Дівчата намагалися до схід сонця розплести волосся, обійти довкіл оселі й тричі замести в хаті долівку. Сміття разом з віником відносили до річки. Набравши там у відерце води, скроплювали нею те місце, де мали садити капусту, бо вона потім не слизнітиме. До речі, на Слобожанщині в цей день намагалися обов'язково висадити капустяну розсаду.

Деякі обрядодії пов'язані також зі свійськими тваринами. Щоб корови давали багато молока, ввечері, напередодні Благовіщення, наповнювали відра й дійниці водою; убезпечувались од відьом, засіваючи маком-самосієм хліви; спалювали старі постоли чи капелюхи, а попіл давали тим тваринам, які важко звикали до пасовиськ. Крім того, в цей день намагалися не впускати до своїх осель чужих жінок і дівчат, «щоб лиха не принесли».

Прислів'я, пов'язані з цим святом, стверджують: «На Благовіщення весна зиму остаточно переборола» або «Благослов зиму руйнує», а тому уважно стежили за погодою.

• Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень.
• Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.
• Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.
• Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.
• Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень — середня, якщо ясно ввечері — пізня.
• Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.
• Ніч проти Благовіщення. Якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі — рік буде врожайний, якщо наполовину висохне — на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне — буде мокре літо.
• Гарна погода – гарний врожай.
• Туманний ранок — повідь на річках.
• Якщо на Благовіщення лежить сніг — літо неврожайне.
• Який цей день — такий і кінець місяця.
• Благовіщення без ластівок — холодна весна.
• Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.
• Благовіщення без ластівок — холодна весна.
• На Благовіщення всяка гадь вилазить з гнізда.
• На Благовіщення зими не лай, а саней не ховай.
• На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає.
• На Благовіщення птиця гнізда не в'є.
• Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.
• До Благовіщення кам'яна весна.
blog comments powered by Disqus

Читайте також

Найближчі свята

День міста Полтава

Полтавчани святкують День свого міста 23 вересня. Місто застоване в 1174 році. Традиційно святкування приурочене до Дня визволення Полтави від німецько-ф...


Воздвиження Хреста Господнього

27 вересня Воздвиження Чесного й Животворчого хреста Господнього (як кажуть у народі, «Здвиження») — одне з великих християнських свят. Історичний зміст ць...


День міста Хмельницький

(У 2018 році випадає на 29 вересня) Як і у більшості древніх міст, точна дата заснування Хмельницького не відома. Перша згадка про нього припадає на 10 лю...