Древня українська література

Християнство мало великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. З його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов'янська мова, створена приблизно за 100 років до прийняття християнства болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. З ним поширювалась освіта також на Балканах і в Моравії. 

Найдавнішою пам'яткою писемності Київської Русі вважається «Ізборник Святослава», складений в 1073 і 1076 рр. для Київського князя Святослава Ярославовича. Поряд з творами церковно-релігійного характеру, він містить публіцистичні твори давньоруських письменників, де роз'яснюються норми поведінки людини в різних побутових обставинах. 

У Київській Русі досить швидко виник свій жанр літератури – літописання (як жанр, а не історичні записи), в даному виді невідомий ні у Візантії, ні в Болгарії. Літописи – це не лише історичні, а й літературні твори, сказання, билини, народні перекази, посольські нотатки, легенди. Збереглося близько 1500 літописних списків, що є величезним надбанням культури східнослов'янських народів.

Найвидатнішим історичним твором Київської Русі і видатним вітчизняним літописом серед збережених є «Повість минулих літ», написана ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором у 1113 р. Нею починаються майже всі давньоруські літописи, що дійшли до нашого часу. «Повість минулих літ» показово втілює найважливіші риси, які властиві всій давньоруській літературі: релігійність, патріотизм, моралізаторський характер. «Минуло», тобто тимчасовий, минущий, недовговічний характер мають всі події у світі. Оскільки все на землі знаходиться під пильним оком Бога, ці події – наслідок божественного провидіння, а не випадковий збіг обставин. Тому першим завданням монахів-літописців є «роз'яснення» найвищої волі на підставі історичного матеріалу. При цьому літописець залишається патріотом своєї землі, який не може не виявляти певних симпатій співвітчизникам. У подробицях, з ледь прихованим захопленням вінсповіщає про вдалі походи київських язичницьких дружин проти християнського Константинополя і про розміри данини, яку повинні були платити русам імператори. 

Цінним пам'ятником староукраїнської літератури є «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям», написане на початку XII ст. Князь Володимир Мономах – одна з найвидатніших постатей княжих часів, син високоосвіченого князя Всеволода, який славився знанням п'яти мов. Після введення на Русі християнства з'явився новий вид літератури – житія святих (Агіографія). У цих релігійно-біографічних творах розповідалось про життя мучеників, аскетів, церковних і державних діячів, оголошених церквою святими: Іоанна Златоуста, Афанасія Александрійського, князів Бориса і Гліба, вбитих братом Святополком, засновника Києво-Печерського монастиря Антонія Печерського. 

У житіях відбивалися історичні події тих часів, моральні, філософські, естетичні уявлення, вони є цінними інформаційно-історичними джерелами. Наприклад, в «Житті Феодосія Печерського» яскраво відображені монастирський побут кінця XI століття, звичаї, і. т.д. На початку XIII ст. склався «Києво-Печерський патерик» - збірник розповідей про життя ченців Києво-Печерського монастиря, заснованого у середині XI ст. Антонієм. У ньому вміщено уривки з «Повісті минулих літ», зокрема розповіді Нестора-літописця про печерських монахів Даміана, Єремію, Ісакія, Матвія, а також описуються деякі історичні події: про взаємовідносини князів, феодальні міжусобиці, торгівлю Києва з Галичем, Перемишлем, похід руських князів на половців.

Справжнім шедевром, своєрідною перлиною давньоруської літератури є «Слово о полку Ігоревім», створене невідомим автором близько 1187 р. За художнім рівнем цей твір не має аналогів у візантійській та європейській літературах. Важливим джерелом для цього літературного шедевру стала усна народна творчість, що відображала цілий пласт художньої культури русичів. «Слово о полку Ігоревім» присвячено опису невдалого походу руських князів під проводом новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців 1185 р. Автор твору яскравими фарбами змальовує образи князів Ігоря, Романа, Мстислава, Всеволода, Святослава, Ярослава Осмомисла та ін. Звертаючись до них, нащадків Ярослава Мудрого, він закликає їх «вкласти в піхви мечі», помиритися між собою.

blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

День пам'яті жертв Голодомору

(У 2015 році випадає на 28 листопада) Масовий голод, що охопив в 1932—1933 роках величезні території СРСР, і в тому числі територію Української РСР, п...


Введення до храму Пресвятої Богородиці

Введення (Введення в храм Пресвятої Богородиці) — це одне з двунадесятих церковних свят. Зі святом Введення, яке відзначається церквою 4 грудня, в україн...


День збройних сил України

День Збройних Сил України відзначається щорічно 6 грудня. Примітно, що в державі існують офіційні свята всіх видів збройних сил — повітряних військ, флот...


Читайте також