ХV-XVI століття

В Україні широкого розмаху набуло будівництво оборонних споруд — замків, фортець, валів навколо міст і сіл для захисту від нападів турецьких військ і кримсько-татарських орд. Місцеві магнати використовували свої замки для особистої безпеки і утримання в покорі селян-кріпаків. Чимало винахідливості виявляли козаки при спорудженні укріплень Запорізької Січі, яка залишалася кілька століть військовим форпостом на півдні і досить часто сприймала удари татарських орд з Кримського ханства, з яким межували запорозькі землі. Запорожці використовували місцевість для спорудження січових укріплень (річки та болота), копали рови, насипали вали, над якими височіли дерев'яні башти з гарматами. 

Неприступною для ворогів була Запорізька Січ на острові Чортомлик або Базавлук на Дніпрі (поблизу сучасного міста Нікополя у Дніпропетровській області). За проектом французького інженера Гійома Боплана над Дніпром була побудована вже згадана фортеця  Кодак (1635 р.) на правому високому березі річки. З суші фортеця була обнесена глибоким ровом, у дно якого були вбиті загострені дубові палі, і земляний вал довжиною 1800 м з бастіонами в 4-х кутах. На той час фортеця вважалася першокласним твором фортифікаційного мистецтва. Українські зодчі споруджували з каменю церкви, монастирські будівлі, будинки багатих людей, міської верхівки, старшин. 

Вони об'єднували самобутній стиль з кращими досягненнями епохи Відродження. У Львові на національній основі і з урахуванням стилю Відродження побудований будинок відомого діяча братства Костянтина Корнякта (1580 р.) і Успенська церква (1598—1630 рр.), в Києві — будинок Артеміхи (початок XVII століття) на Подолі. Споруда прикрасила площу Ринок у Львові і центр Подолу в Києві. Ряд архітектурних ансамблів було відновлено в Києві після монголо-татарського погрому (Печерська лавра, Софійський собор, Кирилівський монастир та ін.) Польські та українські магнати будували собі кам'яні палаци. Церкви та палаци прикрашалися різьбленням по дереву, настінним живописом, кам'яними та дерев'яними скульптурами. Іконостаси багатьох церков, виготовлені народними умільцями, були справжніми шедеврами мистецтва. 

В образотворчому мистецтві помітне місце займала книжкова графіка — оформлення рукописних і друкованих книг. Так, у Київському «Псалтирі» (1397 р.) містилося більше 200 мініатюр, виконаних художником Спиридоном. Значний внесок у книжкову друковану графіку вніс друкар Іван Федоров, який поклав свій початок в «Апостолі» і «Букварі». Центрами графіки були Львів, Київ, Острог, Ужгород.

blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

Різдво Пресвятої Богородиці

Різдво Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста, як кажуть у народі), християнське свято, в Православній Церкві входить в число Богородичних двонадесятих свят,...


День міста Чернігів

Місто Чернігів вважається одним з найстаріших в Україні — воно засноване ще до хрещення Русі, в 907 році. Так як точної дати заснування міста не зберегло...


День міста Полтава

Полтавчани святкують День свого міста 23 вересня. Місто застоване в 1174 році. Традиційно святкування приурочене до Дня визволення Полтави від німецько-ф...


Читайте також