Історія Сімферополя

Місто Сімферополь — адміністративний, економічний, науковий і культурний центр Автономної Республіки Крим. Населення міста — понад 400 тис. осіб.

У східній частині міста археологи виявили стоянку первісних мисливців у печері Чокурчапещере Чокурча, вік якої приблизно 35—45 тис. років.

У більш пізній час тут жили племена скотарів і хліборобів. Збереглися залишки таврійських поселень, що з'явилися в околицях міста з IX століття до нашої ери. Невелике скіфське поселення виникло на плато Петровської скелі в IV столітті до нашої ери, а через століття стало столицею держави Мала Скіфія, яка утворилася після розпаду трійного союзу скіфських племен.

Місто розташоване в південно-східній частині нинішнього Сімферополя, поруч з торговим шляхом, що з'єднує степ з південним берегом, протягом II ст. до н.е. — IV ст. н.е. розширювалося та збагачувалося. Скіфи постійно вели війни з грецьким населенням півострова. Відомо, що місто було розграбовано і спалено військами полководця Діофанта. Тому столицю захищали могутні стіни з баштами. Для царя та його наближених будували прекрасні кам'яні будинки, храми, розписані фресками, бідний люд ютився в халупах або землянках. У грецьких письмових джерелах збереглася назва Неополіс, що означає «нове місто», в сучасній літературі він відомий як Неаполь Скіфський, який згодом зазнав зпустошливих навалів кочівників — готів, аланів, гунів — і був повністю зруйнований.

У наступні століття на північне Причорномор'я та рівнинний Крим накочуються раз за разом нові завойовники - хазари, печеніги, половці, монголо-татари.

У кінці XIII століття, через тисячу років після загибелі останньої столиці скіфської держави, у Крим прийшли татари і назавжди оселилися на благодатному кримському степу. Через двісті років тут виникає Ак-Мечеть («Біла мечеть») — важливий адміністративний центр (331 будинок та 7 мечетей), в якому була резиденція калгі-султана, другої особи після кримського хана. Ак-Мечеть розвивався як місто ремісників і людей торгівлі в XVII ст., а в XVIII столітті представляло собою лабіринт заплутаних, кривих вуличок з безліччю кав'ярень, лавок, майстерень, базарчиків, готелів, фонтанів. Життя в місті вирувало.

Переломним моментом для життя Ак-Мечеті став третій рік Російсько-турецької війни, коли російські війська спрямовуються до Криму. Прагнучи отримати вихід до Чорного моря, Росія в 1768—1774 роках вела війну з Туреччиною і Кримським ханством. У 1771 році, в розпал російсько-турецької війни, російська армія під командуванням генерала В.М. Долгорукого (1722-1782) стала табором на лівому березі Салгіра, на місці сучасного Сімферополя, отримавши перемогу, російський уряд вводить в 1777 році в Ак-Мечеть війска під керівництвомА. В. Суворов  А.В. Суворова. В короткий термін солдати на крутому мисі над Салгіром збудували редут, який став першою спорудою майбутнього міста та був названий на честь прославленого полководця Олександрівським.

У лютому 1784 року Катерина II підписала Наказ про створення на території Кримського і Таманського півостровів Тавричної області, яка входила до складу Новоросійської губернії. Кілька днів після цього згідно наказу генерал-губернатора Новороссії Григорій Потьомкін подає імператриці проект адміністративного устрою області, центром якого повинно було стати нове місто. День підписання Катериною II наказу «Про адміністративний устрій Тавричної області» вважають і датою заснування сучасної кримської столиці.

28 червня 1784 року Г. Потьомкін направляє першому губернатору Тавричної області та забудовнику Сімферополя Василю Коховському ордер, у якому дає вказівку: «Передоручаю я Вам оглянути та розпорядитися, звідки поблизу возити камінь для будівництва у Ак-Мечеті губернського міста». З травня 1785 р. губернське місто за пропозицією першого архієпископа Тавричної області Євгена Булгаріса починає офіційно іменуватися Сімферополем: «Це найменування означає місто користі, а тому герб — вулик із бджолами, що має вгорі напис: Корисне» (від грецьких слів «cімферо» — збираю і «поліс» — місто, тобто місто, що поєднує в собі різні національності).

Датою заснування м. Сімферополя вважається 8 лютого 1784 року. Перші будови були закладені у червні 1784 року. У цей час сюди переселяються росіяни та українці, звільнені з російської армії солдати і вивезені поміщикам кріпосні селяни. У березні 1830 року було затверджено назву 23-х головних вулиць і 4-х провулків.

Місто розросталося, з'явилися храми, гімназії, будинок дворянського зібрання, в 1820 році навпроти губернаторського будинку розбили парк (нині Центральний парк культури і відпочинку). З ініціативи московського купця Волкова заснували Екатерина II театр. В 1846 році на симферопольській сцені виступав у виставі «Ревізор» в ролі городничого М.С. Щепкін, пізніше тут грали М.Л. Кропивницький, М.А. Садовський, М.А. Заньковецька, П.А. Стрепетова, О.Л. Кніппер-Чехова, П.Н. Орленєв.

У місті бурхливо розвивається промисловість, і в 1867 році в Сімферополі налічується вже 11 заводів і фабрик, продовжують з'являтися нові. У 1871 році почалося будівництво Лозово-Севастопільської залізничної дороги, а 14 жовтня 1874 року в Сімферопіль прийшов перший пасажирський поїзд. З цього часу в місті починають з'являтися великі промислові підприємства: філія московської цукеркової фабрики «Ейнем», фабрика А. І. абрикосова, їх продукцією були фруктові консерви, повидла, желе, добре, що сировини — ягід і фруктів — вистачало, Сімферополь оточували фруктові сади. Пізніше з'явилися тютюнові фабрики і в 1916 році авіаційний завод «Анатра».

Сімферополь початку ХХ століття був невеликий, але досить розвинений. Його розвитку сприяло дорожнє будівництво шосейної дороги до Алушти, а потім до Ялти, і залізниці. Столиця Тавриди одержала вихід на Всеросійський ринок і стала великим ремісничим і особливо торгівельним центром губернії. До початку XX століття в Сімферополі було близько двохсот вулиць і провулків. 

Початок XX століття ознаменувався в Росії піднесенням революційного руху. У Сімферополі виникають перші соціал-демократичні гуртки, а пізніше — Рада робочих депутатів. Діяльність місцевих більшовиків проходила під керівництвом і за сприянням ЦК РСДРП (б). Центральний комітет послав до Криму професійних більшовиків — Міллера, Островського, Гавена, Пожарова. Їх імена увічнені в назвах сімферопольських вулиць.

Під час громадянської війни в Сімферополі розташовувалося кілька швидко змінючих один одного більшовицьких і білих урядів. Остаточно радянська влада була встановлена 13 листопада 1920 року. З 18 жовтня 1921 року Сімферополь — столиця Кримської АРСР.

За двадцять мирних років місто перетворився: були побудовані нові фабрики, заводи, школи, медичні заклади, житлові райони, упоряджені вулиці, але разом з тим у місті знищено велику кількість будинків, які представляли велику історико-культурну цінність.

В роки громадянської війни в Сімферополі виявилися найбільш видатні вчені Росії:академіки Вернадський, Андрусов, Обручев, Палладін, Байков, Йоффе та інші.Вони стали засновниками Таврического университетаТаврійського університету, який був заснований в 1918 році. Зараз Таврійський національний університет носить ім'я академіка Вернадського.

У роки п'ятирічок місто активно будувалось і за довоєнні роки Сімферополь став великим промисловим центром. Тут відкрилися заводи з вичинки шкіри та пошиття взуття, машинобудування, грунтовно перебудували і переобладнали консервний завод ім. Першого травня. Вулиці міста прикрасили нові будівлі, зелень парків та скверів. Сімферополь став адміністративним, культурним і науковим центром Криму.

Напередодні Другої світової війни Сімферополь виробляв більше третини промислової продукції Криму. Почалася Друга Світова війна, яка завдала місту величезних збитків. У Сімферополі була сформована 51-а армія, що прославилася в боях за Крим, партизанські загони, які воювали в лісах, підпільні організації. Багато сімферопольців загинули в роки гітлерівської окупації, простих городян розстрілювали в Курцовській балці, в Дубках на Миколаївському шосе, в радгоспі «Червоний». Було зруйновано або пошкоджено 126 підприємств, 132 великих житлових будинки. Обладнання заводів і фабрик вивозилося в Німеччину. 13 квітня 1944 року Сімферополь було звільнено від фашистів.

У післявоєнні роки місто активно будується і незабаром стає промисловим центром Криму. Чимало довелося попрацювати сімферопольцам, щоб відродити своє місто з руїн, зробити його упорядженним.

Після війни Крим втратив статус автономної республіки, а 26 квітня 1954 року указом Верховної Ради СРСР був виведений зі складу РСФСР і переданий Українській РСР. Пристрасті навколо цієї події не вщухають і донині. В XXI століття Сімферополь вступив як столиця Автономної Республіки Крим (АРК), що входить до складу України. Нинішній Сімферополь гармонійно поєднує в собі сучасність і провінційний дух губернського міста. Старовинні будівлі,які сусідять з висотними будинками, привертаєть погляд. Російський театр Русский театр— гордість Симферополя. Зараз він єдиний в Європі, що має сім сценічних майданчиків. Історія театру розпочалася в тридцятих роках XIX століття, коли заповзятливий московський купець Волков, який пристосував стайні Дворянського зібрання під театральну сцену, партер, ложі. На сцені «театру-стайні» грав видатний російський актор, мега-зірка за нинішніми мірками — Михайло Щепкін. Пізніше вже на оновленій сцені Дворянського театру грали блискучі актори свого часу Савина, Стрепетова, Горєва, Орленєв, брати Адельгейм.

Місто є важливим промисловим центром України. Основними промисловими галузями є машинобудівна галузь, харчова промисловість та легка промисловість. В цілому в Сімферополі розташовано сімдесят великих підприємств. Це завод «Фотон», де виробляють ТВ, завод «Пневматика», «Кримпродмаш», завод «Сантехпром», завод «Фіолент», який випускає побутову техніку, електромашинобудівний завод «СЕЛМА», швейна і кожгалентерейна фабрики, «Ефірмасло» і т.д. Крім того, в місті функціонує 2 консервних завода, кондитерська фабрика, заводи побутової хімії і пластмас, макаронна фабрика і т.д.

У Сімферополі чотири ВНЗ, які відомі далеко за межами України. Це Таврійський національний університет імені Вернадського, Кримський медичний університет імені Георгіївського, Сільськогосподарська академія і Кримська академія природоохоронного і курортного будівництва.

У Симферополі чотири музеМеждународный аэропорт Симферопольї — Кримський краєзнавчий, этнографічний,художній та музей кримськотатарського мистецтва, у фондах є унікальні експонати; три національних театри: російський, український та кримськотатарський; театр ляльок — багаторазовий призер міжнародних фестивалів.

Зараз Сімферополь є крупним адміністративним і культурним центром Криму.

Міжнародний аеропорт Сімферополь приймає і обслуговує повітряні судна всіх класів, проводить прийом і обслуговування міжнародних перевезень вантажів і пасажирів з різних країн світу на високому професійному рівні. Аеропорт має дві злітно-посадочні смуги без обмеження посадкової ваги повітряних суден. Регулярно обслуговуються повітряні судна понад 40 авіакомпаній з країн СНД, Німеччини, Ізраїлю, ОАЕ, Туреччини та інших країн світу.
 
blog comments powered by Disqus

Читайте також

Рекомендуємо почитати

Історія Ужгорода

Місто Ужгород — адміністративний центр Закарпатської області. Розташований у підніжжі Карпат на звивистих берегах річки Уж. Як свідчать археологічні...


Історія Житомира

Житомир — одне з найстаріших міст України, адміністративний, економічний і культурний центр Житомирської області (з 1937 року), найбільше місто Українськ...


Історія Кропивницького

Кропивницький (до 2016 року — Кировоград) розташований на берегах Інгулу (притока річки Південний Буг) при впадінні в нього річок Сугоклея і Біянка. М...