Історія Харкова

Місто Харків засновано в середині XVII ст., але археологічні знахідки свідчать про те, що тут були поселення ще в епоху бронзи у ІІ тисячолітті до н.е. Тут знайдені сліди перебування скіфів (VI—III ст. до н.е.) та сарматів (ІІ—І ст. до н.е.); поселення Черняховської культури (ІІ—VI ст.) і слов'янське селище Донець, відоме за літописом, та за «Словом о полку Ігореве». Однак у ХІІ—XVII ст. нинішня територія Харкова була частиною Дикого Поля, де панували половці, а потім татари. 

Джерелом назви міста — є швидше за все річка Харків. Деякі історики пов'язують Харків із стародавнім поселенням половців Шарукань, яке знаходилося неподалік від того місця, де розташовується сучасний Харків.

У 1654 році на пагорбі у злитті річок Харків і Лопань почалося будівництво потужної
фотреці для захисту російськихкрепость  земель, і зокрема Москви, від набігів кримських татар. Фортеця була побудована українськими переселенцями, які, рятуючись від польської шляхти, осідали тут з дозволу московського царя. Цар Олексій дарував харків'янам значні торгівельні пільги й козацькі вольності, які сприяли стрімкому зростанню багатств міста.

Українські поселенці споруджували нові укріплення та несли оборонну військову службу. У 1655 р. у Харкові жило близько 600 служилих людей, а всього населення було близько 2000 осіб. Частина мешканців міста займалася ремеслом і торгівлею, але більшість селилося у слободі і займалося хліборобством. Під час російсько-шведської війни у зв'язку з виступом Івана Мазепи і повстанням донських козаків Петро І доручив посилити харківські укріплення. У 1660—1662 рр. були добудовані колишні приміські укріплення, а в старій фортеці створені нові.

У 1724 році в Харкові вже було 61 вулиця та 1300 дворів.

Згодом Харків став виділятися з числа полкових центрів Слобожанщини завдяки вигідному економічному і торговому положенню. Місто також почало відігравати провідну культурну роль в цьому районі. У XVIIІ ст. розрослися Харківські ярмарки (4 рази на рік). Сюди привозили товари з балтійських портів і центральних районів Росії, Криму, Херсону, Києва, Польщі, Сілезії, Молдавії та німецьких міст.

У 1765 р. царський уряд скасував полкові самоврядування Харкова. Козаки ставали військовими поселенцями.
Була створена адміністративно-територіальна одиница — губернія с центром у Харкові.

Харьковская губернияЗначимою подією в історії міста є заснування в 1805 році Харківського університету. Тут викладали такі відомі вчені, як видатний філолог Потебня, лауреат Нобелівської премії Мечников, а серед студентів університету значився, зокрема, засновник сучасної польської держави Юзеф Пілсудський.

У XIX столітті в Харкові було засновано 4 гімназії для юнаків і кілька середніх шкіл для дівчаток. У 1873 році відкрито ветеринарний інститут; а в 1885 році — Технологічний інститут. У другій половині 19 століття відкривались професійні школи: торгівельні, технічні, музичні, залізничні. У 1867 році в Xаркові створена своя судова палата. 

До кінця XIX століття Харків став найбільшим інтелектуальним, торгівельним і промисловим центром півдня Російської імперії і одночасно центром революційного руху. У 1900 році в Харкові, вперше в Росії відбулася Першотравнева демонстрація.

Чисельність населення з 1800 по 1917 рік зросла майже в 30 разів і в 1917 році становила 297 тис. 

До початку XX століття Харків перетворюється у великий промисловий центр та залізничний вузол. У 1904 році в місті налічувалося 1200 підприємств, де було зайнято понад 17 000 робітників. З урахуванням кустарних підприємств чисельність робітників становила 45 тис., у тому числі 28 000 ремісників.

Під час революції в 1917 році, коли влада була в руках Тимчасового уряду, місцева влада була в руках губернського комісара, міської думи, земства. 3-й універсал Центральної Ради поширював свою владу на Харківщині. Але близькість Росії, в якій владу захопили більшовики, і Донбасу, де вони також фактично захопили владу, плюс слабкість українських сил вирішили долю міста. В кінці листопада 1917 року до Харкова прибули червоноармійці з Росії і матроси з Прибалтики. Вони разом з місцевими більшовиками роззброїли війська Центральної Ради та російської антибільшовицької сили.

Після Брестського мирного договору німецька армія і українські війська в квітні 1918 року звільнили Xарьків від більшовиків. У листопаді 1918-го тимчасово владу в Xаркові захопили війська Директорії УНР, але в січні 1919 місто знову захопили більшовики і радянський уряд України діяв тут до червня 1919 року, коли місто зайняли російські білі війська генерала Денікіна, які перебували тут до середини грудня 1919 року. Після остаточної перемоги червоних над Денікіним в Xарків повернувся третій український радянський уряд, який оголосив Харків столицею УРСР.

Історія виникнення Харькова

В роки революції та громадянської війни Харків дуже постраждав, місто багато разів переходило з рук в руки, а государственный Банкбільшовицька ЧК, одна з найстрашніших в країні, винищила тисячі городян.

Після закінчення громадянської війни, Харків був проголошений столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки і почався самий блискучий період в історії міста. Саме тут жили й працювали діячі, які стали класиками української культури, письменники Олесь Гончар та Остап Вишня, поети Володимир Сюсюра і Павло Тичина, театральний режисер Лесь Курбас та кінорежисер Олександр Довженко. У Харкові починали свою кар'єру такі зірки першої величини, як естрадні співаки Леонід Утьосов, Клавдія Шульженко, композитор Ісаак Дунаєвський та багато інших. 

В цей же час в місті були проведені колосальні за обсягом роботи по благоустрою Харкова, вінцем чого стало будівництво першого висотного будинку в СРСР — Держпрому та однієї з найбільших площ світу. У 1931 році в Харкові вперше у світі було розщеплено атом літію, що поклало початок атомної епохи в історії людства. Саме тоді в нашому місті працювали всесвітньо відомі фізики Йоффе і Ландау.

Тоді ж були побудовані нові й реконструйовані деякі старі заводи, закладені нові житлові комплекси і студентське містечко, продовжені трамвайні лінії, пущені автобуси і тролейбуси. У 1931 р. дав першу продукцію Харківський тракторний завод, верстатобудівний (1933), турбінний (1934). Збільшили обсяг дореволюційні продукції: електромеханічна, металообробна, транспортного машинобудування та інші.
Перед наступом німецької арплощадь Дзержинскогомії деяки підприємства були эвакуйовані, інші знищені. Фашисти увійшли в місто 25-го жовтня 1941 року.

Під окупацією німецьких військ місто пробуло 22 місяці. У лютому 1943-го року робилися спроби звільнити Харків, але остаточно радянські війська звільнили місто лише 23 серпня 1943 року. Від голоду і репресій загарбників кількість жителів Харкова зменшилася з 900 тисяч до 300 тисяч чоловік. І тут також вперше у світовій історії відбувся відкритий процес над військовими злочинцями, що став прелюдією Нюрнберзького процесу.

Харків в результаті війни став одним з найбільш зруйнованих міст Європи, були знищені десятки пам'ятників архітектури, вивезені до Німеччини численні художні цінності, а пустирі та руїни на місці зруйнованих кварталів нагадували городянам про війну аж до середини 60-х років. 

Після звільнення міста від фашистів поступово починається відновлення та реконструкція зруйнованих будівель міста. Був відновлений ряд старих заводів і побудовані нові. Місто стрімко зростало, були споруджені нові житлові квартали: Салтовка, Павлове Поле, Рогань, Олексіївка, Холодна Гора, Червона Баварія.

Важливою подією в житті міста стало відкриття в 1975-му році Харківського метрополітену довжиною 18 кілометрів з 13-ма станціями.

У радянський час Харків займав третє місце в СРСР за кількістю вищих навчальних закладів. Зараз місто Харків — друге в Україні за чисельністю населення (півтора мільйона мешканців).

Місто продовжує розвиватися і на сьогодні є 2-м за важливістю містом України. З 1917 по 1934 рік Харків був столицею України.
blog comments powered by Disqus

Читайте також

Рекомендуємо почитати

Історія Рівне

Місто Рівне розташовано на р. Устьє за декілька кілометрів від її впадіння в р. Горинь, яка умовно ділить Рівненщину на низинну (північну) та рівнинно-підн...


Історія Черкас

Черкаси — одне із мальовничих українських міст з населенням понад 300 тис. осіб — розташоване приблизно в 180-ти кілометрах на південь від Києва, на пра...


Історія Кіровограда

Кіровоград розташований на берегах Інгулу (притока річки Південний Буг) при впадінні в нього річок Сугоклея і Біянка. Місто виникло на території, де на руб...