Історія Сум

Герб города СумыСуми — це адміністративний, економічний і культурний центр Сумської області, створений 10 січня 1939 р. Кількість населення за переписом 2005 р. складає 302 тис. осіб. У 2005 році місто відзначило своє 350-річчя.

Люди жили тут ще в період неоліту. До наших днів збереглися залишки поселень черняховської культури, праславянских, а також северянських поселень VІІІ—Х ст. та часів Київської Русі. З кінця XIV і до середини XVII ст. місцевість, де розташовані сучасні Суми, не була заселенна.

З 1652 року сюди почали переселятися українські селяни з Правобережної України, що знаходилися в той час під владою Речі Посполитої. Місто заселялося кількома хвилями переселенців з-за ріки Дніпро, але засновником Сум вважається полковник Герасим Кондратьев, який прийшов сюди в 1655 році з групою козаків-переселенців з містечка Ставище Білоцерківського полку. Переселенці прийшли не на порожнє місце. Є дані, що люди жили тут набагато раніше. В районі Луки і колишнього села Тополя (там, де тепер вул. Тополянская) знайдені залишки більш давніх поселень — давньослов'янського і часів Київської Русі. Але Суми, вони ж «Сумино містечко», з'явилися тоді, коли тут почали жити козаки Герасима Кондратьєва. Влітку 1655 р. в Москву відправлена чолобитна: «Бьют чолом ... бідні і поруйновані від ляхов і татар м. Ставище Черкаси отаман Герасімко Кондратьєв та рядові козаки, всіх 100 чоловік ... ми прийшли з-за Дніпра ... з жінкамі та дітлахами та прийшовши, зупинилися на річці Пслі біля річки Сум ...». Москва дозволила козакам тут влаштуватися, і вони почали будувати дерев'яну фортецю.
Цей процес міграції тривав до середини XVIII ст. У 1656—1658 рр. згідно царського розпорядженням у гирлі трьох річок: Псла, Сумки і Стрілки зводиться поселення і фортеця. Навколо був викопаний рів та насипані вали, фрагменти яких збереглися до наших днів. Фортецю не раз оточували татарські орди, але безуспішно. Сама ж вона слугувала збірним пунктом військ при підготовці кримських походів.

Починаючи з XVIII ст. Суми перетворюються в значний торгівельний центр. За своїм розмахом сумські ярмарки займали перше місце на Слобожанщині. На щорічних ярмарках збиралися купці з усієї України, а також з Росії та Західної Європи і Азії. Великим попитом користувалися вироби сумських ремісників: гончарів, ковалів, ткачів, ювелірів, кожевників.

Згідно перепису 1732 року в Старый соборСумах вже проживало 3818 осіб чоловічої статі. Місто багато разів горіло,пережило безліч війн, в тому числі Північну війну Російської імперії зі Швецією, пам'ятає військовий парад переможних військ Петра I, розправу над прихильниками Мазепи, знищення козацтва.

З початку XIX століття в Сумах з'являються люди, які значно вплинули на долю міста і змінили його вигляд. Це родина Харитоненко. Її засновник, Герасим Омелянович, власною працею увійшов до купців третьої гільдії і досить успішно вів справи. А його син Іван «працював з цукром»: спочатку це була тільки торгівля, а потім і численні цукрові заводи на Сумщині. Серед них і один з найпотужніших в Росії — Павловський (тепер зветься КРЗ), який до кінця XIX століття був найбільшим заводом в імперії. Також завдяки Івану Харитоненко Суми стали залізничної станцією. Його спадкоємець, Павло Іванович, також був не тільки промисловцем, а як батько з дідом, займався меценатством та благодійністю.

На початку ХХ ст. в Сумах за участю закордонного капіталу активно починають розвиватися промислові підприємства, серед яких машинобудівний завод бельгійського анонімного товариства і один з найбільших в царській Росії сахарорафінадний завод Харитоненка.

Сьогодні Суми є важливим адміністративним, економічним і культурним центром. Це прекрасне сучасне місто, в якому архітектурні та сучасні будинки сусідять з незайманими куточками природи. Пік будівництва міста припадає на 80-ті роки.

Суми — важливий культурно-просвітницкий центр. Місто має п'ять вищих навчальних закладів, багато технікумів і професійних шкіл. Для гостей та жителів міста відкрито два театра і філармонія, краєзнавчий музей, художній музей «Мала Третьяковська галерея», в якому представлено багато майстрів західно-європейського та російської живопису від XV ст. У місті багато архітектурних пам'яток, серед яких Спасо-Преображенский Собор шедеври живопису російських митців кінця 19 століття, найстаровинні збудовані запорізькими козаками. Воскресінська церква XVII—XVIII ст., усипальниця меценатів міста Суханова та Харитоненко, надгробки яких виконані відомим французьким скульптором Арістідом Круазі.

З Сумами пов'язані імена багатьох відомих людей. У 60-ті роки XVIII ст. місто відвідував український філософ і просвітник Г. Сковорода. Тут проживали і вели наукову та творчу діяльність поети Тарас Шевченко, Леся Українка, Олександр Олесь, актор Михайло Щепкін, скульптор Олександр Кавалерідзе, відомі письменники Антон Чехов, Андрій Хвильовий, композитори Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, художники Іван Крамской, відомі фізики Олександр Йоффе, Борис Лазарєв, педагог Антон Макаренко. 
Тут в 1810 р. народився відомий петербурзький видавець та книготорговец І. Лисенко, який одним із перших видав твори Т. Шевченка. У 1899 р. в місті працював А. Купрін, а в 1902 р. для виступу в суді в якості адвоката приїздив В. Короленко. На даний час Суми є одним з найбільших промислових центрів України (провідні галузі — хімічна, харчова, машинобудування, металообробка).

Сумчани по праву пишаються архітектурними пам'ятками, театрами і музеями свого міста. Найцікавіші об'єкти туризму: Воскресінська церква 1702 р.; Спасо-Преображенський собор 1776 р.; Іллінська церква 1836 р.; Петропавлівська церква 1851 р.; Пантелеймонівський монастир ХІХ ст.; будинок-музей А.П. Чехова ХІХ—ХХ ст.; музично-драматичний театр ім. М.С. Щепкіна; державний історико-культурний заповідник у м. Глухів; Тріумфальна арка (арка кріпаків), 1744 р.; Миколаївська церква, 1693 р.; Анастасіевскій собор, 1885—1886 рр.; Фабрика художнього ткацтва ХІХ ст.; Ввіденська церква, 1774—1784 рр.; Городище «Городок» (залишки літописного міста Путивля) ХІ—ХІІІ ст.; Собор Різдва Богородиці, 1591 р.; Мовчанскій монастир ХVI—ХVIII ст.; Меморіальний комплекс «Спадщанскій ліс»; Золоті ворота і парк ХіХ ст., с. Волокітін; Святодуховенскій собор, 1738—1744 р.; Курганні могильники; Парк «Несчкучное» поч. ХIХ ст.; грот «Німф», 1809 р.; кімната-музей українського поэта П.А. Грабовського; кімната-музей письменника Остапа Вишни; Тростянецький палац ХIХ ст.
blog comments powered by Disqus

Читайте також

Рекомендуємо почитати

Історія Тернополя

Місто Тернопіль — центр Тернопільської області на річці Серет, лівій притоці Дністра. На цій території виявлені сліди стоянок первісних людей ще з Х...


Історія Івано-Франківська

Місто розташоване між річками Солотвинська та Надвірнянська Бистриця, у передгір'ї Карпат, недалеко від стародавнього Галича — столиці Галицько-Волинсько...


Історія Харкова

Місто Харків засновано в середині XVII ст., але археологічні знахідки свідчать про те, що тут були поселення ще в епоху бронзи у ІІ тисячолітті до н.е. Тут...