Історія Черкас

гербЧеркаси — одне із мальовничих українських міст з населенням понад 300 тис. осіб — розташоване приблизно в 180-ти кілометрах на південь від Києва, на правому березі Дніпра. Це адміністративний, економічний, науковий і культурний центр Черкаської області.

Територія нинішніх Черкас була заселена 40 000 років тому в епоху палеоліту.

У VII—III столітті до нашої ери велика частина придніпровських степів була зайнята скіфами. Саме на цих землях Придніпров'я формувалося ядро східнослов'янських племен, з яких виникла Київська Русь.

Перша згадка про Черкаси відноситься до 1394 року, коли вони вже були укріплені мостом на південних рубежах Київської землі. Згодом край став частиною давньоруської держави, своєрідним форпостом на шляху войовничих кочівників, які здійснювали набіги з південних степів на ці слов'янські землі.

У XIV — першій половині XVII століть населення Черкас страждало від татаро-монгольської навали, вело бротьбу проти турецько-татарського ярма, проти гніту литовських феодалів і польської шляхти.

До ліквідації Київського удільного князівства (у 1471 році) Черкаси входили до його складу, а після ліквідації — до складу Київського воєводства Великого Літовського князівства. З XV ст. місто стало центром Черкаського староства. Тут постійно перебував староста, намісник великого литовського князя, а після Люблінської унії 1569 року — польського короля.

У XV столітті на Черкащині з'явилися перші поселення козаків, і Черкаси стали їх потужним зміцненням в боротьбі проти польської шляхти, набігів турків та кримських татар. (За назвою міста, навколо якого селилися козаки, їх стали іменувати і Черкасами, а в російських документах XVI—XVII ст. черкасами називали всіх українців взагалі). Для захисту від ворогів був споруджений Черкаський замок. На початку XVI століття замок зміцнили. Це допомогло в 1532 році витримати тридцятиденну облогу кримської орди. В 1549 році звели новий більш потужний замок. Він був на високій горі біля Дніпра. Місто розбудовувалося навколо замку. Він також мав укріплення — острог з двома воротами.

Мешканці Черкас активно брали участь у селянсько-козацьких повстаннях кінця XVI — першої половини XVII ст. У травні 1593 року під Черкасами відбулася жорстока битва загону повстанців під керівництвом К. Косинського.дом Щербиной

Значну роль Черкащина зіграла у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. проти польських магнатів. Документи і речові експонати краєзнавчого музею розповідають про події в краї у період визвольної боротьби народу під проводом Богдана Хмельницького. Тут зберігаються козацькі прапори і копія першого листа Богдана Хмельницького до російського царя Олексія Михайловича з проханням про возз'єднання України з Росією, написаного в Черкасах 8 червня 1648 року. 

За Андрусівським договором (1667) Черкаси знову відійшли до Польщі. В умовах запеклого національного гніту і посилення феодально-кріпосничої залежності розгорталися селянські повстання. Одним з великих повстань XVIII століття на Правобережній Україні був виступ селянських мас на Черкащині проти польсько-шляхетського гноблення, відоме під назвою «Коліївщина».

У 1793 році місто стає повітовим містом Російської імперії, її Київської губернії, що позитивно позначилася на розвитку міста. Починають виникати значні промислові підприємства, найбільшим з яких була тютюнова та сигаретна фабрика. Помітного розвитку торгівля досягла в середині XIX ст. Щороку в місті відбувалось 7 ярмарок, базарів — один раз на тиждень. Виріс вантажний оборот пристані на Дніпрі. Черкаси стали одним з головних перевалочних пунктів лісу, який сплавляли з північних районів по Дніпру. Розвиток економіки сприяв зростанню міста. Забудова Черкас велась за планом 1815 року, який передбачав створення кварталів з прямими вулицями. 

У другій половині XIX ст., після реформи 1861 р., будівництва залізниць, у Черкасах почала розвиватися промисловість; виникають, зокрема, цукрово-рафінадний і механічний завод, кілька тютюнових фабрик. 

Коли в Росії почалися могутні революційні виступи, в березні 1905 року страйкували робочі Уманських друкарень, пекарень чугуноплавільного заводу, а в травні-червні Шполянських і Черкаських цукрових заводів. 

У лютому 1917 року в країні перемогла буржуазно-демократична революція. У боротьбі з самодержавством в Петербурзі брали участь і уродженці краю (А.П. Хоменко, Я.І. Шкиря, І.С. Заславський). У травні-червні 1917 року активізується робота більшовицьких організацій на Черкащині.

У листопаді 1922 року почав виробництво Смілянський цукровий завод, через рік почали випускати продукцію ще десять цукрових заводів.

Під час Великої Вітчизняної війни Черкаси 834 дня були окуповані ворогом. За цей час гітлерівці завдали місту величезної шкоди, зруйнувавши майже всі промислові підприємства та понад 3 000 будинків. З середини 1941 року територія Черкащини стала ареною кровопролитних битв. Оборонні бої на цій ділянці фронту вели 26-а, 6-а, 38-а, 12-а армії, а також Дніпровський загін Пінської військової флотилії. Командувачі арміями та Дніпровської військової флотилії: генерал-лейтенанти Ф.Я. Костенко, І.Н. Музиченко, Д.І. Рябишев, генерал-майор П.Г. Понедєлін, контр-адмірал Д.Д. Рогачев.

14 грудня 1943 року Черкаси було звільнено від німецько-фашистських загарбників військами 2-го Українського фронту після запеклих боїв. Почалося відновлення зруйнованого господарства. В кінці 1949 р. промислові підприємства Черкас досягли довоєнного рівня виробництва.

Сучасна історія Черкас

Сучасні Черкаси — один із значних індустріальних центрів України, де розвинено машинобудування, хімічна, легка, харчова промисловість.

У Черкасах є три вищих навчальних заклади (Черкаський Державний Університет ім. Богдана Хмельницького, Інженерно-технологічний інститут, Інститут управління бізнесом), ряд середніх спеціальних навчальних закладів, проектно-дослідницькі установи, 2 театри, радіо і телецентр, кілька великих бібліотек, музеїв, спортивних споруд. 

З Черкасами пов'язані імена великого українського поета і видатного художника Т.Г. Шевченка, української актриси М. Заньковецької, українського драматурга І. Карпенка-Карого, російського письменника К. Паустовського, українського композитора К. Стеценка, українського поета і громадського діяча П. Тичини та багатьох інших. Тут жили і творили письменник Лесь Хомин, поет Василь Симоненко.

Під редакцією: Коваленін В.А.

blog comments powered by Disqus

Читайте також

Рекомендуємо почитати

Історія Рівне

Місто Рівне розташовано на р. Устьє за декілька кілометрів від її впадіння в р. Горинь, яка умовно ділить Рівненщину на низинну (північну) та рівнинно-підн...


Історія Сімферополя

Місто Сімферополь — адміністративний, економічний, науковий і культурний центр Автономної Республіки Крим. Населення міста — понад 400 тис. осіб.У схід...


Історія Донецька

Донецьк розташований у степовій зоні, у верхів'ях річки Кальміус, в 95 км на північ від Азовського моря, оточений невеликими лісами, пагорбами, ріками та о...