Загадки

Одна з теорій про походження загадок як жанру фольклору не без підстав вказує як на джерело виникнення мови в стародавньому суспільстві, коли існували деякі заборони і побоювання на назви певних людей, істот, явищ і т.п. У суспільствах всіх народів і часів образне мовлення, «проповідь загадками», вважалася ознакою мудрості. Так, у стародавніх греків предсказання та висловлювання оракулів часто робилися у формі загадок, нерідко передбачали кілька можливих трактувань відповідей. Освіта та філософські школи також нерідко застосовували загадки для оформлення своїх ідей. Дуже рано до загадки звернулися європейські мислителі і художники професійної літератури. Окремі загадки знаходимо в літературі Середньовіччя — у Київській Русі у творчості Данила Заточника; у філософів Київської школи епохи Відродження (Іпатій Потій, Станіслав Оріховський, Іван Калимон та інші). Особливої популярності вони набули в XVII-XVIII ст., коли літературні загадки творили Буало, Руссо та ін. Нова хвиля інтересу загадками була пов'язана з одного боку з розвитком романтизму в літературі, особливо в Німеччині (Брентано, Гауф та ін.), а з іншого — з поєднаним з романтизмом зверненням до національних коренів, початком збору, фіксації та публікації зразків народної творчості. Збір і видання українських народних загадок почався у першій половині XIX століття: Г. Ількевич «Галицькі приказки і загадки» (Відень, 1841), А. Семенівський «Малоросійськіта галицькі загадки»; М. Номис "Українські приказки, прислів'я і так далі» (1864), П. Чубинський «Праці етнографічно-статистичної експедиції ...» (1877) та ін. Іван Франко - автор перших, на жаль, незакінчених досліджень українських загадок «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних» ( «Зоря», 1884). В українській фольклористиці загадка залишається недостатньо вивченим жанром. Загадка не тільки вплинула на творчість окремих українських поетів, які написали відповідні авторські твори (Л. Глібов, Ю. Федькович, І. Франко, С. Васильченко), вона складає основу поетичних тропів, що підтверджується лірикою П. Тичини, Б.І. Антонича, В. Голобородька, І. Калинця, Віри Вовк, М. Воробйова, М. Григор 'єва та ін.

Приклади:

Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться.

Червоне коромисло через річку повисло.

Влітку наїдається, взимку висипляється.

Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє.

Не вогонь, а обпікає.

Стоїть палиця, а на палиці - хатинка, а в тій хатинці повно людей.

Я не їм вівса, ні сіна, дайте випити бензину, усіх коней обжену, кого хоч наздожену.

Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.

blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

День Конституції України

28 червня в Україні відзначається державне свято — День Конституції України. Цього дня у 1996 році на ранковому засіданні Верховна Рада України прийняла но...


Свято Івана Купала

Івана Купала — традиційне свято, яке відзначається в Україні в ніч на 7 липня, тобто в ніч з 23 на 24 червня за старим стилем. Історично цей день був днем ...


Різдво Іоанна Предтечі

Різдво Іоанна Предтечі, або Іоанна Хрестителя, відзначається з незапам'ятних часів. Традицію привнесли ще перші християнські громади. Всього через кілька...


Читайте також