Загадки

Одна з теорій про походження загадок як жанру фольклору не без підстав вказує як на джерело виникнення мови в стародавньому суспільстві, коли існували деякі заборони і побоювання на назви певних людей, істот, явищ і т.п. У суспільствах всіх народів і часів образне мовлення, «проповідь загадками», вважалася ознакою мудрості. Так, у стародавніх греків предсказання та висловлювання оракулів часто робилися у формі загадок, нерідко передбачали кілька можливих трактувань відповідей. Освіта та філософські школи також нерідко застосовували загадки для оформлення своїх ідей. Дуже рано до загадки звернулися європейські мислителі і художники професійної літератури. Окремі загадки знаходимо в літературі Середньовіччя — у Київській Русі у творчості Данила Заточника; у філософів Київської школи епохи Відродження (Іпатій Потій, Станіслав Оріховський, Іван Калимон та інші). Особливої популярності вони набули в XVII-XVIII ст., коли літературні загадки творили Буало, Руссо та ін. Нова хвиля інтересу загадками була пов'язана з одного боку з розвитком романтизму в літературі, особливо в Німеччині (Брентано, Гауф та ін.), а з іншого — з поєднаним з романтизмом зверненням до національних коренів, початком збору, фіксації та публікації зразків народної творчості. Збір і видання українських народних загадок почався у першій половині XIX століття: Г. Ількевич «Галицькі приказки і загадки» (Відень, 1841), А. Семенівський «Малоросійськіта галицькі загадки»; М. Номис "Українські приказки, прислів'я і так далі» (1864), П. Чубинський «Праці етнографічно-статистичної експедиції ...» (1877) та ін. Іван Франко - автор перших, на жаль, незакінчених досліджень українських загадок «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних» ( «Зоря», 1884). В українській фольклористиці загадка залишається недостатньо вивченим жанром. Загадка не тільки вплинула на творчість окремих українських поетів, які написали відповідні авторські твори (Л. Глібов, Ю. Федькович, І. Франко, С. Васильченко), вона складає основу поетичних тропів, що підтверджується лірикою П. Тичини, Б.І. Антонича, В. Голобородька, І. Калинця, Віри Вовк, М. Воробйова, М. Григор 'єва та ін.

Приклади:

Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться.

Червоне коромисло через річку повисло.

Влітку наїдається, взимку висипляється.

Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє.

Не вогонь, а обпікає.

Стоїть палиця, а на палиці - хатинка, а в тій хатинці повно людей.

Я не їм вівса, ні сіна, дайте випити бензину, усіх коней обжену, кого хоч наздожену.

Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.

blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

День пам'яті жертв Голодомору

(У 2015 році випадає на 28 листопада) Масовий голод, що охопив в 1932—1933 роках величезні території СРСР, і в тому числі територію Української РСР, п...


Введення до храму Пресвятої Богородиці

Введення (Введення в храм Пресвятої Богородиці) — це одне з двунадесятих церковних свят. Зі святом Введення, яке відзначається церквою 4 грудня, в україн...


День збройних сил України

День Збройних Сил України відзначається щорічно 6 грудня. Примітно, що в державі існують офіційні свята всіх видів збройних сил — повітряних військ, флот...


Читайте також