Національний костюм

Характерною рисою традиційного українського одягу є надзвичайна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва, володіння багатьма видами і техніками обробки. Народному одягу притаманна значна варіативність. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що були росповсюджені на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров'я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні і декоративні прийоми її створення, способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит техніки та мотиви орнаментики – особливо сорочок і поясів, які майже до кінця XIX ст. зберігали давні місцеві особливості, а також способи носіння і об'єднання всіх елементів одягу в повний, завершений комплекс одягу. До елементів українського національного костюма відносяться:

Сорочка – один із найдавніших елементів одягу. За часів Київської Русі сорочка служила як для натільного ношення, так і була верхнім одягом, і шилася з полотна чи сукна. Українська сорочка кінця XIX – початку XX ст. мала велику кількість варіантів крою і орнаментації та відповідала декільком призначенням. Це і колоритно оформлені святкові, і більш стримані повсякденні сорочки, які виготовлялися з полотна різної якості. Основними типами сорочки були: тунікоподібна; з плечовими вставками; з суцільним рукавом, на кокетці. Місцева специфіка виявлялася в засобах з'єднання плечової вставки та рукава, у розмірі та формі плечової вставки рукавів та ласток (клинів, які вшиваються в рукав для розширення пройми), у характері призбирання верхньої частини рукава та горловини, в оформленні коміра та манжет. Розмір деталей, кількість полотнищ залежали від ширини доморощенного полотна (в середньому 50 см), яка визначалася можливостями ткацького верстата. Місцева своєрідність сорочки була представлена і орнаментом, який виконувався технікою ткацтва або вишивки. Забезпечення чоловіка та інших членів сім'ї нижнім одягом за традицією доводилося дружині. Наречений приносив у дім з рідної сім'ї дві-три сорочки. Після заручин наречена готувала для майбутнього чоловіка нижній одяг, і часто, вже на весіллі, наречений був одягнений у сорочку, яку пошила і вишила наречена.

Андарак – юбка з вовняної або напіввовняної саморобної тканини червоного кольору із закаладенними сзаду складками, які знизу прикрашалися широкою смугою тканого і вишитого орнаменту. Андрак використовувався переважно на півночі Чернігівщини. Так називали і спідниці з смугастої саморобної тканини на Поліссі.

Юпка (куртка, кохта) – нагрудний одяг з рукавами, відомий в різних регіонах України. Найчастіше шився з фабричних тканин і повторював форму та крій місцевих безрукавок.

Керсетка – жіноча безрукавка, що мала багато місцевих варіантів довжини, пропорцій, декорування. Її носили переважно на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, частично на Півдні України. Найбільш розвинених форм керсетка набула у другій половині XIX століття, коли чітко визначилися не тільки основні принципи її крою, а й місцеві особливості щодо пропорцій, колориту, оздоблення. 

Безрукавка – хутряна безрукавка населення Карпат та Прикарпаття. Мала значну місцеву варіативність щодо довжини та прийомів оформлення в залежності від регіону.

Дерга (опінка, обгортка, горботка, фота) – одноплахтовий, розпашний одяг, найчастіше із саморобної вовняної тканини. Був поширений на Поділлі, Прикарпатті, Буковині, а також на Полтавщині. Дерга мала значну кількість варіантів тканого малюнка, кольорів, розмірів і способів носіння.

 Лейбик (бруслік, катанка, горсет) – суконна безрукавка жителів передгір'я Карпат, рівнинної частини Західної України та Полісся.

 

blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

День пам'яті жертв Голодомору

(У 2015 році випадає на 28 листопада) Масовий голод, що охопив в 1932—1933 роках величезні території СРСР, і в тому числі територію Української РСР, п...


Введення до храму Пресвятої Богородиці

Введення (Введення в храм Пресвятої Богородиці) — це одне з двунадесятих церковних свят. Зі святом Введення, яке відзначається церквою 4 грудня, в україн...


День збройних сил України

День Збройних Сил України відзначається щорічно 6 грудня. Примітно, що в державі існують офіційні свята всіх видів збройних сил — повітряних військ, флот...


Читайте також