Українські анекдоти

Напевно неможливо сказати не тільки коли з'явився «український анекдот», а й коли він з'явився як явище - люди жартували і веселилися завжди, і нерідко це був єдиний спосіб протистояти горю.

Історію анекдоту відраховують приблизно від 3900-3600 року до н.е. - за віком шумерської глиняної фрески, знайденої археологами, яка говорить: «З незапам'ятних часів не траплялося, щоб молода дружина не псувала повітря, будучи в обіймах чоловіка». Приблизно до того ж часу відносяться єгипетські гумористичні знахідки: «Як розважити нудьгуючого фараона? Надіслати по Нілу човен з дівчатами в костюмах з риболовецьких мереж, і тоді фараон обов'язково піде на "рибалку"».

Слово «анекдот» грецького походження - будьте впевнені, елліни користувалися ним у всю! Від них анекдоти перейняли римляни (твори Діодора Сицилійського і Цицерона). Сам термін знайшов своє звичне значення завдяки візантійському історику Прокопію Кесарійському, який написав в 550 р. книгу «Таємна історія», що описувала імператорський двір. На грецькій мові слово перекладається як «те, що не підлягає розголосу», а в розумінні стародавніх народів означало чутки і плітки. Сучасне значення слово «анекдот» прийняло набагато-набагато пізніше. Самий ранній знайдений збірник анекдотів відноситься до V століття (автор - філолог з Олександрії Гіерокл).



Відмінна особливість перших анекдотів як гумористичного жанру - повчальність, прив'язана до видатних особистостей, яка також носила просвітницький характер. Однак з часом це перестало бути вимогою, головне - гумор. До XIX століття в Російській імперії анекдотами величали гостросюжетні смішні історії, де головна дійова особа виявляла свої рідкісні таланти і кмітливість під маскою дурочка або простачка.

Енциклопедія 1835 року дає визначення анекдоту: "... коротка розповідь якоїсь події, чудової по своїй незвичності, новітньості або несподіваності". Головними рисами анекдоту стають стислість, легкість сприйняття, несподівана весела розв'язка. Крім того, нові анекдоти тепер є вигадками, а їх збіг з історичними особистостями й подіями - випадковостями, а не правилом.

Так, втрачаючи правила одне за іншим, анекдот дійшов до наших днів, розділяючись на цілий сонм жанрів: побутовий гумор, професійний, «англійський», «чорний», соціальний, політичний, анекдоти про національні меншини, армію, відпочинок і відрядження, і багато-багато інших його видів!

Приклади.

СІЛЬСЬКИЙ ПОБУТ

П’яний чоловік вертається пізно додому. Відкриває двері, перед ним стоїть дружина у сінях, у руці сковорідка...
- Іди лягай спати, бабо, я не голодний!

Сидят два кума пол вишней и квасят самогон с Салом. И тут на соседнюю хату падает кукурузник. Соломенная крыша загорается, кукурузник взрывается. Один кум другому:
- Бачиш, куме, яка держава - такий теракт.

Сусідка питає сусідку.
- Ви не бачили, хто це мою курку вбив?
- Не чула й не бачила, але нехай не гребеться на моєму городі.

Я своїй тещі сказав, що не буду города копати. Вона відповіла, що це накраще, бо не доведеться переховувати 3 літри самогону. А ще каже, що у психології людей нічого не розуміє!!!

Розмовляють дві жінки:
- Чого це, Семенівно, тебе твій зять відьмою називає?
- Бо я місце, де він старанно працює, по звуку його хропіння знаходжу.

Сидить кум Панько під вишнею в садочку й п'є горiку iз салом, їсть гору вареникiв iз сметаною. На нього з-за тину голодними очима дивиться сусід-жебрак, пан Кумко. Ковтає слюну та в решьті-решь не витримує:
- Ото б, куме, ви б мене запросили до себе за кумпанiю. Вдвох веселiше!
- А чого ж ти там стоїш, мов стовбур? Заходь, ласкаво прошу!
- Так мене ж ваш Сiрко порве на шматки!
- Так отож!..

ПРО «МОСКАЛІВ»

Українці в Іспанії:
- Кориду бачив?
- Бачив. Бугай кацапа затоптав.
- Які ж кацапи в Іспанії?
- А який недоумок, крім кацапа, попре на бугая з червоним прапором?

Журиться вуйко: сам живу, навiть заробленого майна не буде кому залишити.
- А ви, вуйку, до дитячого садку пiдiть. Вiзьмiть сироту, усиновiть. Ось i буде вам кому майно залишити,- радять сусiди.
Пiшов вуйко. Вертається з дитиною.
- Вуйку, вуйку, та ви ж чорну дитину ведете, - кричать сусiди.
- Най буде, але певний є, що не москаль.

Східна Україна. Алкаш кричить до собаки:
- Шарік, Шарік, іді сюда я тєбє калбаскі дам!
На що пес відповідає:
- По-перше: я не Шарік, а Кулька, а по-друге я вашої собачої мови не розумію!

Львів. Ранок. Бабця вийшла за молоком. Тут у неї на очах падає балкон і придушує чоловіка. Збирається натовп, з’являється міліція, бабця підходить і починає:
- От кляті більшовики! Понабудовували балконів. Людині пройти ніде...
Міліціонер, діставши документи постраждалого:
- Бабцю, годі репетувати. То москаль був.
- Понаїхало клятих москалів! Ніде балкону впасти!

У магазин заходить чоловік та й питає:
- Товарищ, у вас єсть лєзвия для брітви?
- Ні, нема.
Покупець пішов, касирка здивовано запитує продавця:
- А чому ти йому сказав, що нема? Вони ж ось.
- Він мене "товарищєм" обізвав. Хай серпом бриється.

Ідуть два кума. От один побачив росіянина і каже:
- А давайте, куме, он тому москалю пику наб'єм.
- Давайте, але якщо він нас поб'є?
- А нас за що?!

Зустрічаються двоє крокодилів:
- Ну, як полювання?
- Двох негрів з'їв, а ти?
- А я одного москаля.
- Брешеш! А ну, дихни...

Летить Змiй Горинич над Карпатами та кричить:
- Все на субботник! Все на субботник!
Виходить гуцул з колиби, дивиться на небо:
- От, холера! Знов москалiв переївся!

- Куме, я чув ваш син у Москві працює.
- Так, так! Працює в крематорії - палить москалів, а йому за це ще й гроші дають!

Зібралися чех, українець і росіянин на спільну випивку. Чех випив і шкаликом об землю - хрясь:
- Не п'ю я з одного і того ж шкалика два рази, бо в нас цього кришталю - куди не плюнь!
Росіянин вихилив півпляшки з горла до половини і об землю - хрясь:
- А я не п'ю з одної пляшки двічі, бо у нас тої водки - хоч втопися!
Українець випив шкалик, закусив салом і росіянина табуреткою бо голові - хрясь:
- А я з одним і тим же москалем другий раз не п'ю, бо у нас їх як тарганів розвелося.

ПРО «БАНДЕРІВЦІВ»

Вмирає старий бандерівець.
— Синку, клич скоріш парторга, хочу в партію вступити.
— Тато, що з вами?! Усе ж життя ненавидiли їх!
— Не бiда, синку. Умру — на одного комуняку менше стане!

Задачник для гуцулів:
Дід Василь нагострив сокиру, лопату, три ножі та маленький топірець.
Питання: Скільки туристів з Москви завітало на базу "Карпати"?

Призвав якось Пан Бог перед свої свiтлi очi комунiста, капiталiста та й хлопця зi Львова. I каже:
- Оце зараз виконаю вам по одному бажанню.
Комунiст каже:
- Я хочу усiх капiталiстiв повирiзать!
Капiталiст:
- Усiх комунiстiв повiсити!
А хлопець iз Львова питає:
- Спрошу Пана Бога, а бажання цих двох панiв будуть виконанi?
Той:
- А як же!
Хлопець й каже:
- Тодi менi малесеньку фiлiжаночку кави...

РІЗНЕ

Прийшов дід до священика на сповідь.
— Святий отець, грішний я!
— І в чому твій гріх, син мій?
— Під час Другої світової війни я ховав у себе в підвалі єврея.
— Hy, це не гріх, а навпаки — свята справа! — заспокоїв його священик.
— Але я змушував його платити мені за постій, — додав дід.
— Так, це, звичайно, не добре, але адже і ти ризикував собою, син мій!
— Дякую вас, святий отець, але в мене ще одне питання.
— Яке?
— Чи повинен я сказати йому, що війна вже закінчилася?

Йде російський революціонер і несе табличку з гаслом: "Бий жидів, рятуй Росію!"
На зустріч йому йдуть два куми. Один каже:
- Гляньте, куме, яка гарна ідея!
- Так... Ідея гарна... ТІЛЬКИ МЕТА БЕЗГЛУЗДА.

Львів. В салон автобуса заходить вуйко, дивиться в кутку сидить негр у вишиванці. Вуйко ошелешений підходить до нього і питає:
- Синку, ти хто?
- Я? Українець!
- А я тоді хто?
- Не знаю... З вигляду - або жид, або москаль.

- Мамо, а шо, була Київськая Русь?
- Була, синку, була...
- Так що ж, ми всі зараз москалі?!
- Та ні, синку. Ио москалі всі хохли
blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

Різдво Пресвятої Богородиці

Різдво Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста, як кажуть у народі), християнське свято, в Православній Церкві входить в число Богородичних двонадесятих свят,...


День міста Чернігів

Місто Чернігів вважається одним з найстаріших в Україні — воно засноване ще до хрещення Русі, в 907 році. Так як точної дати заснування міста не зберегло...


День міста Полтава

Полтавчани святкують День свого міста 23 вересня. Місто застоване в 1174 році. Традиційно святкування приурочене до Дня визволення Полтави від німецько-ф...


Читайте також