Балада

Балада зазнала істотної зміни на самому початку свого існування (XII-XIII століття), коли вживалася як любовна пісня до танцю (вперше ввів Пон Шаптен), яка поширювалася у Провансі. У французькій поезії XIV століття балада набула канонічних ознак, мала постійні три строфи, сталу схему римування (аб аб бв бв), обов'язковий рефрен й звернення до певною особи; зазнала розквіту в творчості Ф. Війона (1431-1463 рр.). 

Балади бувають: 

Соціально-побутові:

«Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси» — це соціально-побутова балада. В основі лежить моральний конфлікт свекрухи з невісткою, яка була до того залякана, що перетворилася в тополю. Мотив перетворення людей в рослини, тварин, птахів дуже поширений в баладах. У соціально-побутових баладах зображуються стосунки між батьками і дітьми, братами і сестрами, розкриваються почуття любові і ненависті.

Історичні балади:

Історичні балади — це балади на історичні теми. В них описується життя козака, смерть козака на полі бою («Да шумить чудо дібровонька»), розповідається про велике горе, яке приносить людям війна. «Що се в полі забіліло» - балада, в якій відтворено трагічне становище українців в турецькому полоні. Мати у Криму потрапляє в полон до своєї дочки, яка вже побусурманілась, ставши дружиною татарина. Дочка пропонує матері «панувати» разом з нею, але мати гордо відмовляється. Балада «Ой був в Січі старий козак» засуджує зрадництво Сави Чалого та схвалює справедливе покарання його козаками.

Українські літературні балади:

В українській поезії балада, виявляючи свою жанрову спорідненість з думою і романсом, поширювалася у доробку Петра Гулака-Артемовського, Л. Боровиковського, Івана Вагилевича, раннього Тараса Шевченка та ін., досягаючи другої половини XIX століття (Ю. Федькович, Б. Грінченко та ін); напружений сюжет у ній розгортався на тлі фантастичних ознак.

Українські літературні балади 20 століття:

У такому вигляді вона з'являється в українській ліриці не так часто («Балада» Ю. Липи: «В'ється стежка між кущами, що чар-зіллям заросла ...») і витісняється історико-героїчними мотивами, пов'язаними з епохою визвольної боротьби 1917-1921 рр., до яких зверталися поети «розстріляного відродження» та еміграції, зокрема, подією цього жанру була «Книга балад» О. Влизька (1930).

У другій половині XX століття балада набула соціально-побутового значення, але не втратила свого драматичного напруження, що знайшло своє відображення у творчості І. Драча, який небезпідставно назвав один зі своїх збірок «Балади буднів» (1967), постійно підкреслюючи свідоме заземлення традиційно баладного пафосу.

Приклади:

«За горами, за лісами»

За горами, за лісами

Танцювала Марияна з гусарами. (Двічі)

Вишли по ню отец і мац:

Мариянно, шварна панно, под додом спац! (Двічі)

Я не піду - идте сами,

Бо я буду танцювати з гусарами. (Двічі)

А в гусарів чорни очи,

Буду з ними танцювати до півночи. (Двічі)

Од півночи аж до рана

Зареклася Мариянна танцюваня... (Двічі)

blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

Різдво Пресвятої Богородиці

Різдво Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста, як кажуть у народі), християнське свято, в Православній Церкві входить в число Богородичних двонадесятих свят,...


День міста Чернігів

Місто Чернігів вважається одним з найстаріших в Україні — воно засноване ще до хрещення Русі, в 907 році. Так як точної дати заснування міста не зберегло...


День міста Полтава

Полтавчани святкують День свого міста 23 вересня. Місто застоване в 1174 році. Традиційно святкування приурочене до Дня визволення Полтави від німецько-ф...


Читайте також