Балада

Балада зазнала істотної зміни на самому початку свого існування (XII-XIII століття), коли вживалася як любовна пісня до танцю (вперше ввів Пон Шаптен), яка поширювалася у Провансі. У французькій поезії XIV століття балада набула канонічних ознак, мала постійні три строфи, сталу схему римування (аб аб бв бв), обов'язковий рефрен й звернення до певною особи; зазнала розквіту в творчості Ф. Війона (1431-1463 рр.). 

Балади бувають: 

Соціально-побутові:

«Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси» — це соціально-побутова балада. В основі лежить моральний конфлікт свекрухи з невісткою, яка була до того залякана, що перетворилася в тополю. Мотив перетворення людей в рослини, тварин, птахів дуже поширений в баладах. У соціально-побутових баладах зображуються стосунки між батьками і дітьми, братами і сестрами, розкриваються почуття любові і ненависті.

Історичні балади:

Історичні балади — це балади на історичні теми. В них описується життя козака, смерть козака на полі бою («Да шумить чудо дібровонька»), розповідається про велике горе, яке приносить людям війна. «Що се в полі забіліло» - балада, в якій відтворено трагічне становище українців в турецькому полоні. Мати у Криму потрапляє в полон до своєї дочки, яка вже побусурманілась, ставши дружиною татарина. Дочка пропонує матері «панувати» разом з нею, але мати гордо відмовляється. Балада «Ой був в Січі старий козак» засуджує зрадництво Сави Чалого та схвалює справедливе покарання його козаками.

Українські літературні балади:

В українській поезії балада, виявляючи свою жанрову спорідненість з думою і романсом, поширювалася у доробку Петра Гулака-Артемовського, Л. Боровиковського, Івана Вагилевича, раннього Тараса Шевченка та ін., досягаючи другої половини XIX століття (Ю. Федькович, Б. Грінченко та ін); напружений сюжет у ній розгортався на тлі фантастичних ознак.

Українські літературні балади 20 століття:

У такому вигляді вона з'являється в українській ліриці не так часто («Балада» Ю. Липи: «В'ється стежка між кущами, що чар-зіллям заросла ...») і витісняється історико-героїчними мотивами, пов'язаними з епохою визвольної боротьби 1917-1921 рр., до яких зверталися поети «розстріляного відродження» та еміграції, зокрема, подією цього жанру була «Книга балад» О. Влизька (1930).

У другій половині XX століття балада набула соціально-побутового значення, але не втратила свого драматичного напруження, що знайшло своє відображення у творчості І. Драча, який небезпідставно назвав один зі своїх збірок «Балади буднів» (1967), постійно підкреслюючи свідоме заземлення традиційно баладного пафосу.

Приклади:

«За горами, за лісами»

За горами, за лісами

Танцювала Марияна з гусарами. (Двічі)

Вишли по ню отец і мац:

Мариянно, шварна панно, под додом спац! (Двічі)

Я не піду - идте сами,

Бо я буду танцювати з гусарами. (Двічі)

А в гусарів чорни очи,

Буду з ними танцювати до півночи. (Двічі)

Од півночи аж до рана

Зареклася Мариянна танцюваня... (Двічі)

blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

День Конституції України

28 червня в Україні відзначається державне свято — День Конституції України. Цього дня у 1996 році на ранковому засіданні Верховна Рада України прийняла но...


Свято Івана Купала

Івана Купала — традиційне свято, яке відзначається в Україні в ніч на 7 липня, тобто в ніч з 23 на 24 червня за старим стилем. Історично цей день був днем ...


Різдво Іоанна Предтечі

Різдво Іоанна Предтечі, або Іоанна Хрестителя, відзначається з незапам'ятних часів. Традицію привнесли ще перші християнські громади. Всього через кілька...


Читайте також