Побутові пісні



Побутові пісні охоплюють безліч сфер життя людей: пісні, якими супроводжували посів і жнива, весілля, пісні, які співали юні хлопці та дівчата просто для розваги у великих компаніях, колискові, пісні, що супроводжували підготовку або догляд за домашніми тваринами.

Український фольклор доніс не так багато побутових пісень до нашого часу - багато з них зазнали змін, інші носять яскравий етнічний забарвлення (наприклад, лемківська пісня) і складні для сприйняття. Але деякі напрямки побутової пісні дійшли в досить повному обсязі. Це стосується любовних пісень, які часто носили жартівливий характер. Збереглися деякі колискові. Пісні про панщину і панську неволю до наших днів дійшли, в основному, у вигляді «дум». Те ж справедливо для «чумацьких» і «бурлацьких» пісень.

Сімейна побутова пісня, напевно, найпопулярніша в українській творчості. У них слухач знайде не тільки чуттєву складову і міркування людей, але й зможе дізнатися більше про відносини в родині, події, пов'язані з сімейним життям. Найчастіше сімейну пісню поділяють на чотири групи: про дошлюбні відносини (про кохання), про сімейний побут, про сімейне горе (найчастіше сюжет зав'язаний на смерті одного з членів сім'ї), остання ж група - гумористична.

Також трохи осібно стоять т.зв. «забавлянки». Це короткі пісні, покликані допомогти маленькій дитині навчитися рухатися, стежити за гігієною - навчитися основам самостійності. Часто забавлянки перетворювалися на гру. Також в них часто простежується національний колорит - побут на селі.
















Приклади пісень:
- пісні на хрестини і на похрестини;
- колискова;
- забавлянка;
- дівочі;
- гумористичні про хлопців;
- гумористичні про дівчат.


Пісні на хрестини і на похрестини (похрестинами зветься другий день після хрестин). До початку.


-\\-
Через сад вишня похилилася,
Кума з кумоньком посварилася —
За мале ситце, за малесеньке.

Не сваримося, помирімося,
Винним яблучком поділімося,-
Міні яблочко, тобі — зернятко,
Не сварімося, куме, серденько.

Ти ж мій кумоньку,
Срібний удоньку,
Прибудь до мене три рази в літі,
А в мене в літі виноград в квіті.

А щука-риба викидається,
Кума кумонька сподівається, —
А що щуконька — то для кумонька,
А що карасі — то для кумасі.


-\\-
Та внадився журавель, журавель
До бабиних конопель, конопель.

Приспів:
Такий, такий журавель,
Такий, такий цибатий,
Такий, такий носатий,
Такий, такий дибле,
Конопельки щипле.

Ой я тому журавлю, журавлю
Києм ноги переб’ю, переб’ю!

Приспів.

Та щоб же він не дибав, не дибав,
Конопельок не щипав, не щипав!

Приспів.

Оце тобі, журавель, журавель,
Щоб не займав конопель, конопель!

Приспів.


-\\-
Ой дождавши до неділі,
Да придибав журавель до породіллі.
— Ось іди, журавель, іди до діток,
Ще не загоївся мій животок.

Да вже шостої да недільки
Да придибав журавель до породільки.
— Годі ж тобі, журавель, іти до діток,
Уже ж загоївся мій животок


-\\-
І на небі, й на землі
Та гарная вість,
Що в нашої Марусечки
Та синочок єсть.
Ой спасибі тому ковалю,
Що сковав дитину
Під сюю годину.
І ковав, і хотів,
І, куючи, не впотів,
І ніжками не тупав,
І в рученьки не хукав,
І добро, і тепло
Добувати було.


Колискові. До початку.


-\\-
Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота,
Питається сон дрімоти:
"Де ж ми будем ночувати?"

"Де хатонька теплесенька,
Де дитина малесенька,
Туди підем ночувати,
І дитинку колихати.

Там ми будем спочивати
І дитинку присипляти.
Спати, спати, соколятко,
Спати, спати, голуб'ятко!"


-\\-
Ой ти, Коте Марку,
Ходиш по Ярмарку,
Не торгуєш, не купуєш -
Тільки робиш сварку.

Геть побив горнятко,
Сполохав курчатко,
Вкрав у баби кусень сала,
Ще й кричиш, що мало.


-\\-
А впав кіт з воріт,
Забив плечі і живіт.
Ото тобі, котку,
Не лізь на колодку,
Бо заб'єш головку.
Та буде боліти -
Нічим загоїти.
Купить мати шовку
Та загоїть головку.


-\\-
А кота-воркота,
А кота-воркота!

Годі тобі воркотати,
Ой, що не даєш

Моїй любій неньці
А всю ніченку спати.

Годі тобі воркотати,
Ой, що не даєш

Моїй любій неньці
А всю ніченку спати


-\\-
А-а, а-а, а-а, а!
Пішла мати жито жати,
Та не собі - пану,
А-а, а-а, а-а, а!
Мале дитя без сповиття
Не має талану,
А-а, а-а, а-а, а!
Рости, сину, не гни спину
Та на чужій ниві,
А-а, а-а, а-а, а!
Добудь життя, моє дитя,
То будеш щасливий,
А-а, а-а, а-а, а!


-\\-
А-а, а-а, котки два,
Шарі-бурі обидва.
А ти котку бурий,
Позаганяй щури.
А ти, котку лисий,
Позаганяй миші.
А ти, волохатий,
Дитя колихати


-\\-
А-а-а-а, люлі...
Чужим діткам дулі-дулі.
А Андрійку - калачі,
Шоб Андрійко спав удень і вночі.

А-а-а-а, люлі, баю-баю,
А я своє мале дитя й приколихаю,
Приколишу, пригойдаю,
Сама піду трошки погуляю.

Ай, люлі-люлі-люлі-люлі,
Налетіли гулі,
Посідали на воротях
У червоненьких чоботях.

А-а-а-а, люлі-люлі-люлячки,
Шовковії довірвечки,
Золотії бильця,
Приколишу чорнобривця.

Приколишу, пригойдаю,
Сама піду погуляю...


-\\-
Люлі-люлі...
Де я тебе втулю (покладу)?
У садочок зелененький
Під солодку дулю (грушу).

А та дуля буде цвісти,
Ще й дульки родити.
Моя доня буде рости,
По дульки ходити.

Назбирає тих дульочок
Цілий подолочок
Та й принесе своїй мамі
У подаруночок.

Вибирай си, моя мамко,
Яка солоденька,
Бо ти мене колисала
Як була маленька.


-\\-
Мама свою донечку
В любистку купала,
Мама своїй донечці
Доленьку гукала:
Нехай вода чистая
Змиє лихі очі,
Нехай доля красная
До нас стежку топче.

Мама своїй донечці
Кучері чесала,
Мама своїй донечці
Коси виплітала:
Нехай нижче пояса
Виростають коси,
Нехай добрий молодець
Рученьку попросить.

Мама свою донечку
Спатоньки вкладала,
Мама своїй донечці
Пісеньку співала:
Нехай засне донечка
Під мамине слово,
Нехай росте рідная
Велика й здорова.


-\\-
У моєї доні
Оченята сонні,
Рученьки,
Мов з вати,
Доня
Хоче спати...

Ніч прийшла
Тихенька,
Спи,
Моя маленька...


-\\-
Діти мої, діти,
Дев'ятеро діти,
Ани сама не знам,
Де вас мам подіти,
Гей, ани сама не знам,
Де вас мам подіти.

Діти мої, діти,
Дрібніцькі, як значок,
А я межи вами,
Як зогнитий пнячок,
Гей, а я межи вами,
Як зогнитий пнячок.

А гайці мі, гайці,
Мої дрібні діти,
Дайте свої мамці
До роботи піти,
Гей, дайте свої мамці
До роботи піти.


-\\-
Гойда, гойда-гой, ніченька іде,
Діточок малих спатоньки кладе.
Під вікном тремтить вишенька мала,
В хатку проситься, бо прийшла зима.
Під вікном тремтить вишенька мала,
В хатку проситься, бо прийшла зима.

Гойда, гойда-гой, очка заплющи,
В сні щасливому зогрієшся ти.
Йди до хлопчика, люба вишенько,
В колисочці вам буде тепленько.
Йди до хлопчика, люба вишенько,
В колисочці вам буде тепленько.

Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас,
Діточкам малим спатоньки вже час.
Рости, хлопчику, з вишенькою враз,
Хай не скупиться доленька для вас.
Рости, хлопчику, з вишенькою враз,
Хай не скупиться доленька для вас.


-\\-
Ти іще в колисці, дівчинонько-квітко,
Ти зовсім недавно в білий світ прийшла.
Я тобі співаю батьківську науку, |
Слухай добре і рости красна.     | (2)

Над тобою, доню, небо синє-синє,
Під тобою, люба, стиглі пшениці.
Знай, то образ вічний нашого народу
І його не стерти із лиця землі.
Знай, то образ вічний нашого народу
І його не стерти із землі.

Хай в твойому, доню, серденьку малому
Зріє віра в Бога, святиться весна.
Пам'ятай, що наша доля - Україна
І вона єдина, виростай щасна.
Пам'ятай, що наша доля - Україна
І вона єдина, і щасна.


-\\-
Ой співаю колисанку
Тихеньку, тихеньку
Про кленову колисоньку,
Дитину маленьку.

Колисонька кленовая
Рипуча, рипуча,
Дитинонька малесенька
Плакуча, плакуча.

А я буду колисоньку
Гойдати, гойдати,
А я свою дитиноньку
Буду колисати.

Бережи нам, дитинонько,
Нашу рідну мову,
Нашу чисту солов'їну
Пісню колискову.


-\\-
Котику Сіренький Котику Біленький
Котку Волохатий не ходи по Хаті
Не ходи по Хаті не буди Дитяти
Дитя буде спати Котик воркотати

Ой на Кота на Воркота
На Дитинку Дрімота
(А-а а-а а-а а) | (2)

Ой ну люлі Котку не йди на Колодку
Не йди на Колодку бо заб'єш Головку
Та буде боліти нічим завертіти

Ой на Кота на Воркота
На Дитинку Дрімота
(А-а а-а а-а а) | (2)

Ой-люлі-люлі
Люлі-люлі-люлі

Ой на Кота на Воркота
На Дитинку Дрімота
(А-а а-а а-а а) | (2)


Забавлянки (забави для розвитку дитини). До початку.


-\\-
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував ти в нашім садку,
Чи видав же ти, як мак сіють?

Ось так, ось так, ось так, сіють мак!

Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку,
Чи видав же ти, як мак ріс?

Ось так, ось так, ось так, ріс мак!

Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував ти в нашім садку,
Чи видав же ти як мак рвуть?

Ось так, ось так, ось так, рвуть мак!

Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував ти в нашім садку,
Чи видав же ти як їдять мак?
Ось так, ось так, ось так, їдять мак!


Коли дитині гладять тіло и розводять руки в боки:
Ототушки-тутушки!
На котика потягушки,
А на Василька ростушки.
Ой тошки, тотошки!
Щоб підросли трошки.


-\\-
Потягусі, потягусі,
На Галю ростусі.
Щоб Галочка росла,
Росла-виростала,
Щоб Галочка своїй мамці
Скоріш в поміч стала.
У поміч стала,
Діток колихала
Й хату доглядала.


Голову дитини беруть у долоні і легенько начібто перекидають з руки в руку, примовляючи:
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншенькому - меньший,
Більшенькому - більший.
Після цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:
Шусть у піч!
Сажай - виймай,
Їжу, ріжу
Я, куштую -
Гам!


Коли дитина тримається рукою за палець дорослої людини, яка їй приспівує то підіймаючи, то опускаючи руку:
Кра, ворона, кра!
На полиці сиділа,
Дітям кашу варила.
Діти пішли до села,
Сама кашу поїла.
Гиш, гиш, гиш!


Приговорюють, коли вчать дитину ходити:
Дибки, дибки!
Ходить котик по лавочці,
Водить кішку за лапочки:
Диб, диб, диб.


Приговорюють, коли постукують малюка по ступнях:
Куй, куй, чобіток,
Подай молоток,
Не подаси молотка -
Не підкую чобітка.
Молоток золотенький,
Чобіток дорогенький.
Ш-ш-ш.
Варіант:
Куєм, куєм ніжку,
Поїдем в доріжку,
Треба коня підкувати,
Будем в баби ночувати.
Варіант:
Приїхали ковалі,
Стали собі на селі.
- Ковалю, ковалю, підкуй коня.
Як умієш, то підкуй,
Як не вмієш, то не псуй.


Обличчя дитини гладять долонями і приспівують:

- Коточку, де ти був?
- У коморці.
- Що там робив?
- Молочко пив.
- А мені залишив?
- Забувся.
- Апчхи! Апчхи!
- Апчхи! Апчхи!


Забавлянка з руками й пальцями дитини:
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Перебираем пальцы по очереди:
Цьому дам, цому дам, цьому дам і цьому дам...
Указываем на большой палец:
А цьому не дам:
Він хліба не місить,
Він води не носить,
Він в печі не палить,
То я цьому й не дам...


-\\-
- Ладі-ладусі,
- А де були?
- В бабусі.
- А що їли?
- Кашку.
- А що пили?
- Бражку!
- А що на закуску?
- Хліб та капустку.
- Гай, гай на бабину хату
Калачі їсти!

- Ладоньки, ладусі,
Ой, ладусі, ладки,
А де були?
- У бабусі.
- А що їли?
- Оладки
З медом,
З молочком,
Із вареннячком.
- А на закуску?
- Хліб та капустку.
- Гей, гей на бабину хату
Калачі їсти!


-\\-
Оцей пальчик - наш дідусь,
Оцей пальчик - баба,
Оцей пальчик - наш татусь,
Оцей пальчик - мама,
Оцей пальчик - хлопчик наш,
А зовуть його _____!


-\\-
Пальчику, пальчику,
Де ти бував?
Пальчику, пальчику,
Що ти чував?
- З меньшеньким братом
Я кашу варив,
Із безіменним
Я кашу поїв,
Із середульшим
У лісі гуляв,
А із найбільшим
Пісню співав.


-\\-
Сорока-ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
Ополоничком мішала,
Своїх діток годувала:
- Цьому дам, цьому дам,
Цьому дам і цьому дам,
А цьому не дам,
Бо цей буцман
Дров не носив,
Діжі не місив,
Хати не топив,
Діток гулять не водив -
Справжній лежень.


Підкидаючи дитину, яка сидить на колінах:

Скачу, скачу діда
За скибочку хліба.
Я не дурно скачу,
А я їсти хочу.


-\\-
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка – там лоша.
Наїлися лободи,
Поскакали до води.
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка – там лоша.
Ми кобилку продамо,
А лошатко зростимо.


-\\-
Ой, гоп,
Чук, чук
Захотів
Кіт щук.
Але чуки,
Чуки, чуки,
Повтікали
Усі щуки.


-\\-
Гоп, гоп, горобейки,
На бабині конопельки,
А на дідів мак
Нехай буде так.

Ой без дуди, без дуди
Йдуть ніженьки не туди.
А як дудочку почують,
Самі ніженьки танцюють.


Масаж і погладжування:
Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки-чубарочки
До млина носили.

Цап меле, цап меле,
Коза насипає,
А маленьке козенятко
На скрипочку грає.

Танцюй, танцюй, козунечко,
Ніженьками туп, туп,
Татусенько з матусею
Принесуть нам круп, круп.

Туп, туп, козуню,
Туп, туп, біленька,
Туп, туп, сіренька.
У нашої кізоньки
Чотири ніженьки.


-\\-
Миш книш проточила,
Муха борщ пролила,
Півень коня задавив -
Нічим їхать до млина.
А бабині коноплі
На печі попріли,
А дідові постоли
На льоду згоріли.


Зуспівається під час купання:
Купалися ластів'ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми білотілі
Та ще й білолиці.

Купалися ластів'ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми чорноброві
Та ще й білолиці.

У любисточку купали,
Живу воду наливали,
Щоб здоров'я тіло мало,
Лиха-горенька не знало.


-\\-
Ходи, ходи, дощику,
Зварим тобі борщику,
Зварим тобі галушок
Та виллємо на пісок.

Хлюп, хлюп...
Хлюп, хлюп, водиченько,
Хлюп, хлюп на личенько,
І на ручки, і на ніжки
Хлюп, хлюп, хлюп!


-\\-
- Зайчику, зайчику,
Де ти був?
- У млині, у млині.
- Що ти бачив?
- Міх муки, міх муки.
- А чому не вкрав?
- Бо були там кравчики,
Та побили пальчики.
Ледве я втік -
Через бабин тік
Та через колоду,
Головою в воду -
Шубовсть!


Дівочі пісні (жартівливі). До початку.


Лемковская
Боже, боже, што ся стало,
Же на моїм вінку (Двічі) листя мало?

Ци не било, ци й опали,
Ци мі го обірвав (Двічі) Янчик младий?

Боже, боже, што ся водить,
Ой йа, же паробок (Двічі) босий ходить?

Зложте, дівки, по дуткові,
Ой йа, купте скірні (Двічі) паробкові.

Боже, боже, як хто глодний,
Як йа били ябка (Двічі) на яблоні.

Били слодкі, били квасні,
Ой йа, в Волтошовій (Двічі) дівки красні.

Суть великі, суть маленькі,
Ой йа, мають гамбки (Двічі) солоденькі.

Як-єм єдну поцілував,
Ой йа, то-м ся тиждень (Двічі) облизував.


-\\-
Казала мати кури скликати:
Цюр, цюр, куройки!
Цюр, цюр, любойки!
Цюр, цюр, до хати —
Казала мати!

Казала мати гуси скликати:
Гусю, гусю, гусоньки!
Гусю, гусю, любоньки!
Гусю, гусю до хати —
Казала мати!

Казала мати хлопці скликати:
Ходіть, ходіть, любоньки!
Біжіть, біжіть, любоньки!
Біжіть, хлопці, до хати —
Казала мати!


-\\-
Коли-м була мала, мала, (Двічі)
Мене мати колисала.

Коли-м мала літ шістнадцять, (Двічі)
Любило ня хлопців двадцять.

Коли-м мала двадцять один, (Двічі)
Не любив ня ані один.

А тепер я вже велика, (Двічі)
Треба мені чоловіка.

Бо, як буде шістдесятий, (Двічі)
Не візьме ня й дід горбатий.

А тепер я стала баба — (Двічі)
Не цілують, хоч би-м рада.


-\\-
Чий то двір, чий то двір, що на горі хата?
Люба, мила дівчинонька, тільки не багата.

Чий то двір, чий то двір, що нові ворота?
Люба, мила дівчинонька, тільки криворота.

Чий то двір, чий то двір, що із хвірточкою?
Люба, мила дівчинонька, зовуть Вівдичкою


-\\-
Чом дуб не зелений? Бо го туча збила,
Козак зажурений: лишила дівчина.

А хто хоче знати, най мене спитає,
Що дівчина любить, як сім років має.

Як сім років має, то до школи ходить,
А вже за собою штири хлопці водить.

А як десять має, го вже мелюєся,
Вийде на улицю, до хлопців смієся.

Як п’ятнадцять має, то вже віддаєся,
А вна си гадає, що так і здаєся.

Йа в чужої мами треба рано встати,
Не будеш, дівчино, личко малювати.

А як має двадцять, то цвіте, як ружа,
А люди вже кажуть: «Он пішла сивуля!»


-\\-
Чий то парубочок, що набік чубочок,
Сидить коло столу, як з рожі цвіточок? (Двічі)

Сидить коло столу, як мак процвітає,
Не одна дівчина на нього чекає. (Двічі)

Не одна дівчина, та й не одна мати
Хоче свою дочку за нього віддати. (Двічі)


-\\-
Чий то парубочок, що набік чубочок,
Сидить коло столу, як з рожі цвіточок? (Двічі)

Сидить коло столу, як мак процвітає,
Не одна дівчина на нього чекає. (Двічі)

Не одна дівчина, та й не одна мати
Хоче свою дочку за нього віддати. (Двічі)


Гумористичні про хлопців (в них парубки зазвичай виступають ледарями, випиваками або звичайними недотепами). До початку.


-\\-
Був у мене сивий кінь, а сідельце маю,
Поїхав я за границю, там дівчину знаю. (Двічі)

Приїхав я за границю, кажуть мені сісти,
Дають мені бараболю полуплену їсти. (Двічі)

А я ж тої бараболі та й не поїдаю,
На полиці вареники — на них поглядаю! (Двічі)

Стала скалка догорати, стала й потухати,
А я за ті вареники да й шмигнув із хати! (Двічі)

Поїв я ті вареники, поїв варениці,
Перевернув макітерку в сінях на полиці. (Двічі)

На добраніч усім на ніч та ще й тобі, Настя,
Щоб на мене, молодого, не було напасті! (Двічі)


-\\-
В понеділок рано
Косив отець сяно.
Косив отець, косив я —
Косили ми обидва.

А в вівторок рано
Сушив отець сяно.
Сушив отець, сушив я —
Сушили ми обидва.

А в середу рано
Збирав отець сяно.
Збирав отець, збирав я —
Збирали ми обидва.

А в четвер рано
Копив отець сяно.
Копив отець, копив я —
Копили ми обидва.

А в п’ятницю рано
Складав отець сяно.
Складав отець, складав я —
Складали ми обидва.

А в суботу рано
Возив отець сяно.
Возив отець, возив я —
Возили ми обидва.

А в неділю рано
Пропив отець сяно.
Пропив отець, пропив я —
Пропили ми обидва.


-\\-
— Грицю, Грицю, до роботи!
В Гриця порвані чоботи.
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз приберуся!

— Грицю, Грицю, врубай дров!
Ой! Гриць щось-то нездоров.
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз приберуся!

— Грицю, Грицю, молотити!
Гриць нездужає робити.
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз приберуся!

— Грицю, Грицю, до телят!
В Гриця ніженьки болять.
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз приберуся!

— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Кахи, кахи, щось охрип!
— Грицю, Грицю, до Марусі!
— Зараз, зараз приберуся!

Грицю, Грицю, хоч жениться?
Не може одговориться!
— Грицю, Грицю, кого взяти?
— Краще Марусі не зискати!

— Марусенько, серце моє,
Чи ти підеш за мене?
— Стидкий, бридкий, не люблю
І за тебе не піду.

Пішов Гриць, зажурився
Да і в ченці постригся.
Тепер Грицю скучно жити,
Було Марусі не любити.

Грицю всюди невпокой,
Гриць іде уже домой.
Грицю, Грицю, пошукай,
Краще Марусі вибирай.

Єсть Наталка і Ганнуся,
Та миліш нема Марусі.
Хоть ізгину, пропаду,
Краще Марусі не найду.


Тернопільска народна:
З’їло би ся, з’їло,
Коли б в рот летіло:
Чи варене, чи печене,
То ж то з’їв би і смажене.

Пив би я водицю
З чистої криниці
Чи з горняти, чи з баняти,
Щоб лиш хто приніс до хати.

Добра річ сакмана,
Коби дарована
Та щє синя-зеленява,
То ж ходив би в ній, як пава.


-\\-
Ой я, молода, на базар ходила,
На базар, на базар, на базар ходила я.

Ой я, молода, окуня купила,
Окуня, окуня, окуня купила я.

Ой я, молода, юшки наварила,
Юшки я, юшки я, юшки наварила я.

Ой я, молода, хлопця запросила,
Хлопця я, хлопця я, хлопця запросила я.

Він носа дере, скоса поглядає,
Не цілує, не цілує і не пригортає.

На полиці млинці — він на них моргає,
Він на них, він на них, він на них моргає.

Ой горе мені із таким коханням:
Без гарячих млинців нема женихання.


-\\-
На горбочку сиджу та й думку гадаю,
Що я парубок моторний, та грошей не маю.

Якби мені стільки грошей, як у того пана,
Справив би я собі синього жупана.

Ой справив би жупан новий та й підперезався,
А як вийшов на вулицю, ще й у боки взявся.

Ой їв би я, що хотів, сало і ковбаси,
І чехоню, і тараню, панські витрабаси.

А горілку б я пив, яка є на світі,
І вишнівку, і тернівку, яка є на світі.

На горбочку сиджу та й збираю вишні,
Якби мені чоловіка та й під мої мислі.

Щоб горілки не пив, тютюну не нюхав,
Чужих жінок не любив, а своєї слухав.

Ой не дав мені бог, кого я бажала,
Та ж за той перебір, що перебирала.

А за той перебір та ж за теє лихо,
Колишу, тормошу, а він сидить тихо.

— Ой устань, старий хрін, поворуши кості,
Не суши, не нуди моєї молодості.


Гумористичні про дівчат (в них дівчата зазвичай виступають ледарками або незграбними нездарами). До початку.


-\\-
А ци то я не ґаздиня,
Што-м фраїра погостила?

В понеділок заправила,
А в вівторок замісила.

У середу запалала,
А у четвер посаджала.

В п’ятницю я винимала,
А в суботу на стіл клала.

У неділю прийшов милий,
Ци ся вдарив хлібець білий.

Такий ся мі хлібець вдарив,
Попід скору коцур шмарив.

Іщи хвостик закачурив,
А скорхи ся не дотулив.


-\\-
Казала мені мати
Зелене жито жати,
А я жита не жала,
В борозеньці лежала.

Хлопці з поля йшли,
Мя в борозні найшли,
Принесли мя додому,
Положили в комору.

Я з комори та в контору —
До писаря молодого.
Писар пише і малює,
Обернеся і цілує.

— Писарчику, любче!
Цілуй мене лучче,
Цілуй мене, як сам хоч,
Головоньки не мороч!


-\\-
Як послала мене мати
Ярового жита жати,
А я жита не жала,
В борозеньці лежала.

Та їхали чужі женці,
Найшли мене в борозеньці:
— Встань, дівчино, не лежи,
Боже тобі поможи!

— Ох ви, женці — чужі женці,
Та не кажіть моїй неньці,
Та не кажіть моїй неньці,
Що лежала в борозеньці.

Я лежала — не лежала,
І снопика не нажала,
І снопика не нажала,
І копи не наклала.


-\\-
Чи я тобі не казала, хороший легіню,
Та хоть бери, хоть не бери, робити не вмію.

У хаті ти не замету, бо си не схиляю,
Сміття ти не виберу, ручки не валяю.

Мисочки ти не помию, бо ручки не мочу,
Ватерку ти не складу, бо таки не хочу.

На полотно я не пряду, бо не розумію,
Сорочку ти не заш’ю, бо таки не вмію.


-\\-
Пісок грабала,
Воду в’язала,
По тій роботі
Тиждень лежала.

Ке била-м знала
О тім зарбутку,
Сиділа била-м
На пєцу в кутку.


-\\-
Ой на горі на могилі
Там пасуться три кобилі —
Їдна кара, друга бура...
Що то в дівки за натура:
Йшла за дров’ми та й заснула.
Прийшов кабан та й торкає:
— Вставай, дівко, бо світає.
Пішла дівка до пана
Позивати кабана:
— Ой ти, пане, твій кабан
Такий самий, як сам пан.
blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

День пам'яті жертв Голодомору

(У 2015 році випадає на 28 листопада) Масовий голод, що охопив в 1932—1933 роках величезні території СРСР, і в тому числі територію Української РСР, п...


Введення до храму Пресвятої Богородиці

Введення (Введення в храм Пресвятої Богородиці) — це одне з двунадесятих церковних свят. Зі святом Введення, яке відзначається церквою 4 грудня, в україн...


День збройних сил України

День Збройних Сил України відзначається щорічно 6 грудня. Примітно, що в державі існують офіційні свята всіх видів збройних сил — повітряних військ, флот...


Читайте також