Коломыйки

Считается, что украинская «коломийка» имеет общие корни с российским частушками и являются одним из видов т.н. «малой песни». Кроме коломыек известны «козачки», «сабадашки», «чабарашки» и другие виды, которые больше отличаются ритмом, а не содержанием.

Коломыйки – это двустрочные песни, каждая строка состоит из 14 слогов, а после восьмого обязательно делается пауза

.

Достоверно неизвестно, когда этот жанр фолк-музыки появился на свет (первые найденные песни относятся к XVII веку, но есть документальные подтверждения, что коломыйки еще старше). Как и многие другие аналогичные песни, их название происходит от места их возникновения, в данном случае это город Коломыя (Ивано-Франковская область), где живут гуцулы. До XIX века, когда песней и танцем заинтересовались городские жители, «коломийки» были достоянием гуцулов и поляков, а танец – народов восточной Словении, где звался kolomajka.



Коломыйки были не только самостоятельными песнями, но и нередко использовались как припев к более длинным песням. Как и частушки, коломыйки часто объединялись в «вязанки» - они пелись подряд, при этом не были объединены общим смыслом.

Часто в текстах коломыек слышатся нарекания на панщину, сложную солдатскую службу, на голодную жизнь, бесправие людей, а иногда встречаются откровенно бунтарские тексты. Но самый большой массив принадлежит личной жизни людей. Так как эти мотивы относятся к т.н. «вечным», в основном, именно они дошли до наших дней.





Примеры.

СВАДЕБНЫЕ ЮМОРИСТИЧЕСКИЕ
Ой їхало весілля попід нашу грушку
Зачепило за гілляку загубило дружку

Ой їхало весілля попід нашу хату
Зачепило за гілляку загубило сваху

Грай музико коли граєш, коли добрий смичок маєш,
А не граєш не дури даром грошей не бери.

А музиці ковбаси,а музиці сала,
А музика зварювала грати перестала.

Ой чи тут чи не тут,тут має щось бути
Ми приходим на подвір'я самогонку чути

Ой що то за дівчинонька висока та пишна
Її мати породила, як зацвіла вишня

Ой що то за парубок до війська строїться
А як вийде на вулицю гусака боїться

А я можу закластися на 200 на 300
Що той дядько в животі має футболіста

Породила мене мати на самого Петра
Дала мені руки й ноги на півтори метра

Породила мене мати на самого Спаса
Дала мені такі вуса як у Фантомаса

Ой чий же то хлопець до кого він вдався
Як го мати породила ще не підстригався

Не співай не співай не співай нікому
Бери в зуби помідор і втікай додому


-\\-
Грай, музика,
Будеш в небі
Й цимбалісти
Коло тебе.

Щоб цимбали
Добре грали,
А дівчата
Танцювали!

Трошки січки,
Трошки трини,
Трошки з вами,
Трошки з ними!

-\\-
Ой, музико – музиченько,
Як ти файно граєш,
Пальці би позолотіли,
Як перебираєш!

Та й за тебе, музиченько,
Говорили люди,
А хто ж тоди буде грати,
Як тебе не буде?..

А музика файно грає,
Весело си диве,
Їму їсти не давали,
Він си не противе.

Їму їсти не давали,
Він не дуже хоче,
Та на їго головочку
Ніхто не клопоче.

Та як буде головочку
Їго клопотати,
Несхоче си хліба їсти,
Нещо не співати.

Та заграй ми, музиченько,
Білими пацами,
Та як зорі зазоріють,
Підем за вівцами!

Та як зорі зазоріють,
Зозульки закують,
Тоді наші товариши
Овечки начують.

Той начують, той начують
Зелені ліщині,
Та й відгадай загадочку
Молодій дівчині.

Одна в мене загадочка -
Явір зелененький,
Друга в мене загадочка -
Вівчарь молоденький.

Та й вівчярю, іде з гаю
Та розгадай самий:
Чи-с не зрадив дівчиночку,
Та ци не жаль тобі?..

Чи зрадив, чи не зрадив -
Що маю робити?..
Вона добра дівчиночка,
Не дасть си зрадити!

А музиці - ґісилиці,
Щоби файно грала,
А дівчині - горівчини,
Щоби танцувала.

Я музику люблю грати,
Робити не хочу,
Яка сни си біда стала,
Женити си хочу!

Та й жени си кучирявий,
Жени си небожий,
Бери собі сіріточку,
Бог тобі поможе!

Бери собі сіріточку,
Бери в Садайчині,
Буде тобі догоджити,
Як мати дитині!

Мати диття годувала,
Папір завивала,
За богача вістроїла,
А за драба дала.

За богача вістроїла,
А за драба дала,
Штири курей обіцяла,
Куцу свиню дала.

Та пішла та куца свиня
Межи свині рити,
Сивий хвостик відкусили,
Другі хтіли бити.

КОЛОМЫЙКИ С БУКОВИНЫ
- Ой чому ви, добрі люди, та й не співаєте?
Чи голосу не маєте, чи ся встидаєте?

Співайте ви, люди добрі, поки молодії,
Тоді уже не будете, як постарієте.

Як будете ви старими, мете ви сидіти,
Тільки мете ви слухати, як співають діти.

Та як я був молодим, вигравав на дримбу,
А тепер ся постарів та й дивлюся в землю.

А як я був молодим, та й випасав вівці,
Сюди, туди за вівцями, та й гуляв з дівками.

А тепер ся постарів, пасу собі кози,
Кози задруть фости вгору та йдуть собі в лози.

Кози й ідуть собі в лози, фостами махають,
А я з страху ізперед них додому тікаю.

КРАКОВ’ЯКИ
Краков'яче, краков'яче,
Чого ж жінка плаче? -
Вона в полі купалась,
Вона рака злякалась.

Ой, мазури та поляки
Танцювали краков'яки,
А я бідний мужичок,
Я танцюю гопачок.

Я не пойду за поляка,
Бо не вмію краковяка,
А я пойду за Володьку,
Погуляю просто польку.

Ой, чого ти краков'як?
Ой, чого ти полька?
Ой, чого ти Микола?
Ой, чого ти Колька?

Ой, не Колька - за Ордина,
Бо щороку дитина,
А на літечко аж двоє,
Колихатиму обоє!

Танцювала краков'як,
Бо пила бадівки,
Зосталися на ногах
Чолки та ризинки!

ГУЦУЛЬСКАЯ КОЛОМИЙКА
Котилися вози з гори, на долині стали,
Любилися чорні очка, тепер перестали.

Любилися, кохалися, мати їх не знала,
Розійшлися, розсталися, як на небі хмара.

А хмарочка до купочки одна не доходи,
Усі любки на данчику - моя не приходи.

- Пусти мене, моя мамко, на данчик, на данчик,
Бо не буде данцювати мій милий коханчик.

Та не буде данцювати, лиш ме розводити,
На порозі ме стояти, мене підгидзити.

Подивлюся в гори, в гори - нічого не видко,
Подивлюся - з долу, з долу іде соколятко.

А, соколю-сокольчику, високо літаєш,
Моя хатка при дорозі, чо не повертаєш?

Моя хатка при дорозі, моя хатка крайня,
Мене, мамко, хлопці люблять, бо я таки файна


-\\-
Болить мене головонька, як вечір настане,
Прийди, прийди, мій миленький — може, перестане.

Ой не спали чорні очі, не спали, не спали,
Бо сиділи на порозі, милого чекали.

Ой я би ся не здрімала, хоч би засвітало,
Якби прийшло солов'ятко та й защебетало.

Я калину гну в долину, а калина вгору,
Коли ж я ся, мій миленький, з тобов наговорю

Гей якби я була знала, що прийде Микула,
Я би була із всіх стільців порошок іздула.

Гей якби я була знала, що прийде Михайло,
Я би була кучерики зачесала файно.

Ой який ти, мій миленький, ти ладний на вроду
Та як ясний місяченько зійде на погоду.

Я гадала, молоденька, що то вже зоріло,
А то ж мого миленького личенько яріло.

Я гадала, молоденька, що сонечко сходить,
А то милий, чорнобривий, по городі ходить.

Ой дощ іде, роса паде на білу березу,
А я своєму миленькому сорочку мережу.

Я до тебе козака, ти до мене польки,
Приїдь, приїдь, мій миленький, зварю ті фасольки.

Ом місяцю-перекрою, не світи нікому,
Тільки мому миленькому, як іде додому.

Ніхто такий не файненький, та як мій миленький,
Ой як іде через село, як сосна, тоненький.

Ой чи ти, вдовин сину, у меду кувався,
Що ти мені, вдовин сину, дуже сподобався?

Ой того я хлопця люблю, ото моя душка,
Що червона китаєчка коло капелюшка.

Ой гайові горішеньки, гайові, гайові,
Ой то мі ся сподобали очка Івасьові.

Ой кувала зозуленька та й на конюшині,
В тебе, милий, очка сиві, а у мене сині.
blog comments powered by Disqus

Ближайшие праздники

Воздвижение Креста Господня

27 сентября Воздвижение Честного и Животворящего Креста Господня (как говорят в народе, Воздвижение) — один из великих христианских праздников. Историческо...


День города Хмельницкий

(В 2017 году выпадает на 30 сентября)Как и у большинства древних городов, точная дата основания Хмельницкого не известна. Первое упоминание о нем приходитс...


День города Ужгород

(В 2017 году отмечается 30 сентября) Празднование Дня Ужгорода проводится в последнюю субботу сентября. Сам же город основан более тысячи лет назад — в ...


Читайте также